Відповідь:
Тургенєвський герой, навпаки, зупиняється перед ним. Але, виявивши, що подати жебракові нічого, так як кишені його, як на зло, виявляються порожніми, він подає жебракові руку. Цей його жест показує рівність людей, незважаючи на їх стан і положення в суспільстві.
Це і є головною ідеєю вірша. Рівність підкреслює автор і жестом рукостискання між ним і старим і тим, що у обох з них в цей момент було порожньо в кишенях. Ця, здавалося б випадковість, має у творі певний сенс. Саме на цей момент обидва чоловіки були рівні.
Сам герой збентежений тим, що він не може надати ніякої до стояв перед ним старому. Він називає жебрака братом. Той відповідає йому тим же, називаючи це теж милостинею. Він сприймає ситуацію як належне. В його словах не таїться прихованого розчарування. І не дивно. Адже, напевно, нерідко доводилося чути відмови йому у до Але і жесту героя він також не здивований.
Це говорить про те, що старий хоч і бідний, і обділений, але він людина. Людина така ж, як і всі, зі своїми почуттями, думками та зі своїм життям. Це ще раз підкреслює рівність між людьми на духовному рівні, без урахування умов того, як вони живуть: в багатстві, чи в бідності. І, на місці цього жебрака може виявитися практично кожен.
Пояснення:
Вибач, якщо багато
родовий: солов"йиного гаю, м"ятного чаю;
давальний: солов"йиному гаю, м"ятному чаю;
знахидний: солов"йиний гай, м"ятний чай;
орудний: солов"йиним гаэм, м"ятним чаэм;
мисцевий: солов"йиному гаю, м"ятним чаю;
клична форма: солов"йиний гаю, м"ятний чаю.