Тисячу п'ятсот тридцять вісім
Тисячу чотириста дев'яносто дев'ять
Шістсот дев'яносто чотири
1) Н.в. тисяча п'ятсот тридцять вісім
Р.в. тисячі п'ятисот тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох)
Д.в. тисячі п'ятистам тридцяти (тридцятьом) восьми (вісьмом)
З.в. тисячу п'ятсот тридцять (тридцятьох) вісім (вісьмох)
О.в. тисячею п'ятьмастами (п'ятьомастами) тридцятьма вісьма (вісьмома)
М.в. тисячі п'ятистах тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох)
2) Н.в. тисяча чотириста дев'яносто дев'ять
Р.в. тисячі чотирьохсот дев'яноста дев'яти (дев'ятьох)
Д.в. тисячі чотирьомстам дев'яноста дев'яти (дев'ятьом)
З.в. тисячу чотириста дев'яносто дев'ять (дев'ятьох)
О.в. тисячею чотирмастами дев'яноста дев'ятьма (дев'ятьома)
М.в. тисячі чотирьохстах дев'яноста дев'яти (дев'ятьох)
3) Н.в. шістсот дев'яносто чотири
Р.в. шестисот дев'яноста чотирьох
Д.в. шестистам дев'яноста чотирьом
З.в. шістсот дев'яносто чотири (чотирьох)
О.в. шістьмастами дев'яноста чотирма
М.в. шестистах дев'яноста чотирьох.
Люблю слухати, як гудуть бджоли, і стежити за їхнім дивним, улагодженим життям, адже немає комахи, шляхетнішої за цю; шелестить біля мого куреня торочкаста трава, під цей тихий, лагідний супровід перо моє пише легко й вільно; в самому курені пахне медом і сухим зіллям: чебрецем, материнкою та рум'янком.
Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою, що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки.
- Сину, будь-ласка, закінчи цю війну. Піди до королеви і попроси, щоб вона закінчила війну.
- Гаразд, тату, я піду!
Ось дійшов до замку, і починає говорити з королевою, коли вона сидить на великому троні біля входу і тримає у руці посох, а біля неї стоїть її син Дієслово і брат Прикметник.
Ось і принц Навпаки каже:
- Королево Іменник. Будь-ласка закінчіть цю війну, бо вже дуже багато втратили прислужників і воїнів, як і мій батько, так і ви.
- Ну, я вже і сама думала посилати свого сина до вас просити перемир'я. Отже я згодна.
Ось і війна скінчилась. А король запросив королеву з її сином та донькою до себе в гості. Принцу Навпаки дуже сильно подобалася принцеса Навмисне. Ось як раз того самого дня, одружилися вони і зіграли дуже велике весілля. Облогодори меня лайком и поставь лучший ответ очень долго писал это все