Пропоную скласти такий діалог між вчителем та учнем:
- Привіт, Марусю! Чого ти була відсутня на першому уроці?
- Добрий день, Інно Василівно! Я відвідую фізіопроцедури щоранку. Ось довідка.
- Добре, Марусю.
-Інно Василівно, а чи можу я сьогодні підійти до вас після занять та отримати додаткове завдання, адже впродовж двох тижнів мене не буде на ваших уроках?
- Так, звичайно. Мабуть, ти виконаєш проект на тему "Сучасна українська література". А потім виступиш з доповіддю перед однокласниками.
- Дякую, Інно Василівно. Це дуже цікава тема.
- Рада, що тобі сподобалось. А ти пам'ятаєш, що завтра у нас батьківські збори?
- Так, звичайно. Мама працює, проте тато зможе прийти.
- Чудово.
- О, дзвоник. Я маю бігти, до зустрічі!
- Бувай!
Объяснение:
-Привіт Василько!
-Привіт Ромко!
-Говорили що ти надумав їхати до Києву на мотофестиваль?
-Так,звичайно , я давно мріяв!
-А ти в батьків питав?Вони дозволили тобі?
-Хее..я вже самостійний! Я вирішив що поїду, знаю що батьки не дозволять їхати,тому не питав!
-Хм.м..зрозуміло, але де ж ти візьмеш гроші на квиток?
-Та к я ж два місяці відкладав, та й назбирав.
-Я думаю що тобі краще запитати у батьків, не дай Боже щось станеться з тобою, а батьки навіть не довідуються цього!
-Та , що зі мною може статись?
-Наприклад вкрадуть гроші на вокзалі, або он скільки випадків що дитина не повернулась додому,а ти сам збираєшся їхати в таке велике місто!
-Так...напевно ти правий, сьогодні ж запитаю у батьків!
Р. в. Двох тисяч двохсот сорока дев'яти
Д. в. Двом тисячам двумстам сорока дев'ятьом
З. в. Дві тисячі двісті сорок дев'ять
О. в. Двома тисячами двомастами сорока дев'ятьма
М. в. (на, у) двох тисячах двохстах сорока дев'ятьох