Після краху тоталітарного комуністичного режиму в умовах національного відродження й відновлення української державності, цілком природно, значно зріс суспільний інтерес до історії України й особливо — до походження та історії української мови як основної ознаки нашої нації.
Коли йдеться про виникнення української мови, у свідомості переважної більшості зацікавлених громадян вона часто асоціюється із сучасною літературною мовою, тобто тією, яка щодня звучить по радіо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки, газети й часописи і т. ін. Проте слід пам’ятати, що національна мова — це не тільки спільна для всієї нації літературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна, що має діалектні відмінності на різних територіях України.
Щодо походження сучасної української літературної мови жодних проблем немає: загальновідомо, що її започаткував І. Котляревський творами «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», а її основоположником став Т. Шевченко. Вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говорів. До І. Котляревського і Т. Шевченка в Україні були дві літературні мови: церковнослов’янська, запозичена від болгар разом із прийняттям християнства, і староукраїнська писемно-літературна мова (ХІІІ — ХVІІІ ст.). На давній Русі також було дві літературні мови. Поряд з церковнослов’янською виникла на її основі також давньокиївська (інша назва — давньоруська) писемна мова зі значним впливом місцевих мовних особливостей. Її використовували для світських потреб — у державному управлінні, у князівських канцеляріях, літописах, в оригінальних і перекладних художніх творах тощо. Цією мовою були створені «Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід», «Руська Правда» та багато інших.
♥️
Объяснение:
1. Сиплеться(присудок), осипається(присудок) листя(підмет). Плаче(присудок) і посміхається(присудок) крізь(разом зі слізьми) сльози(обставина) осінь(підмет) (М. Стельмах). 2. Червонясте(означення), золотисте(означення) опадає(підмет) з кленів(обставина) листя(підмет) (І. Блажкевич). 3. Оголила(присудок) темна(означення) осінь(підмет) і дерева(додаток), і кущі(додаток) (В. Скомаров- ський). 4. Світить(присудок), та не гріє(присудок) сонце(підмет) золоте(означення) (Я.Щоголів). 5. Водить(присудок) осінь(підмет) хороводи(додаток) то із листя(означення), то з дощів(означення) (А. Качан). 6. Осінь(підмет) на(до узлісся) узліссі(обставина) фарби(додаток) розбавляла(присудок), пензликом(додаток) легко(обставина) листя(додаток) фарбувала(присудок) (П.Осадчук).
Андрійко сьогодні іде до школи. Він з раку збирає свій рюкзак. У нього кладе: зошити, книжки, ручку, олівець, та яблуко яке не помите.
Ушколі помию.
Прийшов він до школи пробув там 2 уроки та вирішив з`їсти свій ланч тобто яблуко.Та не помивши рук і навіть не скориставшись антисептиком. На наступний урок в хлопця почалися дивні симптоми а саме: болі в животі, нудота та біль у голові.Хлопчик пішов додому де мама дала мікстуру. на наступний тиждень Андрій пішов до школи перед виходом з доми мама сказала йому каритсуйся милом та антисептиком. Та для профілактики дала мікстуру. Та й Андрій почав мити руки після кожного уроку.