Настав ранок. Сонечко сяяло як ніколи раніше. На вулицю вийшов якийсь чоловік. Він пішов до крамниці. Зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. Йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. Зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. Вибігши надвір чоловік почав шукати їх, але самому знайти їх було важко. Він довго ходив, шукаючи ключі. Почався холодний дощ. Чоловік намок. Він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.
Висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!
Настав ранок. Сонечко сяяло як ніколи раніше. На вулицю вийшов якийсь чоловік. Він пішов до крамниці. Зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. Йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. Зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. Вибігши надвір чоловік почав шукати їх, але самому знайти їх було важко. Він довго ходив, шукаючи ключі. Почався холодний дощ. Чоловік намок. Він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.
Висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!
- Добрий.
- Яку книжку ви мені порадите.
- Хм... Я дум книжка "Шерлок Хомс" будє для вас цікава.
- О! Так, можно ей мені.
- Так можно, але заповни цю анкету.
- Добре.
- Тримай книжку, та сідай за столик, тільки веди себе тихо.
- Добре, дякую, допобачення.
- Допобачення.