Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю — це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі — вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.
Ліна Костенко говорить, що нації вмирають не від інфаркту, а спочатку їм відбирає мову.
Не важливо якою мовою ми говоримо, важливіше якою думаємо.
Кожна людина повинна слідкувати за грамотністю своєї мови.
Тарас Шевченко є одним з найвеличніших поетів України.
Кожен українець повинен усвідомлювати важливість української мови для самобутності нашої нації.
У століття комп'ютерних технологій люди все частіше забувають про книги.
Швидкий б лікування осінньої депресії - цікава книга, смачний шоколад та тепла ковдра.
Важливо пам'ятати, що своєю поведінкою ми є прикладом длянаступних поколінь.