Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!
Твір на тему «Шкільне життя» з фразеологізмами Я розповім вам історію зі шкільного життя. Вона сталася безпосередньо зі мною. Одного разу ми писали контрольну з фізики. Завдання саме з цього придмета я ніколи не вмів довести до ладу. Ми завжди вирішували ці завдання разом з моїм сусідом з задньої парти. В нас співпадав варіант контрольної. Без напарника я був би як без рук. Але цього разу на контрольній я виявив, що він тихою сапою перебрався на вільне місце поблизу відмінника. Звісно, він сунув туди, як переїжджа сваха, щоб самому списувати. Ось тобі й й маєш! Впродовж усього уроку я свердлив його очима, сподіваючись пробудити його совість. Але в мого товариша й за ухом не свербіло. Залишившись з контрольною сам на сам , звичайно, я спершу сів на мілину. Але не став здаватися та понаписував у зошиті всього, що тільки зумів. Меня тоді здалося, що роботу я виконав без ладу і складу. Я був певен, що схоплю двійку, і тому дуже здивувався, коли мені поставили аж дев`ять балів. Виходить, я сам непогано впорався з фізикою! Мені аж світ роз`яснився, коли я потім дізнався про це.
Озеро Байкал - найглибше в світі , його глибина 1642 метри , а найвища гора - Еверест , її висота 8848 метрів