що робить мене щасливим? чому? напевно кожен задавав собі подібні запитання, але у кожно відповідь різна.
мене , наприклад, робить щасливою улюблена справа. граючи в комп'ютерні ігри можна познайомитися з багатьма людьми, спілкуватися і просто розслабитися.радість від того, що щось вийшло, що попереду ще є чим зайнятись робить мене трохи щасливю.
також, я захоплююся велоспортом і скейтбордингом. ці види спорту хоч і можуть нашкодити, але і тримати своє фізичне здоров'я в нормі. відчувати вітер усім тілом к,оли мчися на велосипеді , уміння утримати рівновагу на скейті і керувати ним. це все мене робить щасливою.
отже, мене роблять щасливою звичайні речі, якими я захоплююся. велоспорт, скейтбординг не тільки поліпшують мій настрій, а ще й покращюють моє здоров'я а комп'ютерні ігри мені трохи розвиватися у соціумі .
усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. а беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.
у наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. збільшення орних земель призвело до знищення лісів. смердюче каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. а колись красиве і багате аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні шевченкові малюнки аралу.
все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.