1. А я(___) дивлюся(==) і серцем лину(===) в темний садочок на Україну. двоскладне
2. Одним з останніх його рейсів був(==) винятковим(===). односкладне
3. У травні стихло(===) навкруги, і встала(===) знову хата(___). двоскладне
4. Дорога(___). Ранок(__). Тиша(___). Довгий яр(__), весь білою черемхою залитий. Гроза(___) минула(===), і пахуч квіти(__) усі в краплинах().двоскладне
5. Сміло сядьмо в човни швидкокрилі.
6. Погане літо(__), не було(==) врожаю. односкладне
7. Багато таких суден тепер списують(===), ріжуть(===), вантажать(===) на платформи й відправляють(===) на металургійні заводи. односкладне
8. 3 одинокої на ціле татарсыке село кав'ярні дуже добре видно(===) було і море, і сіpі піски, берега. односкладне
9. Благодійну теплоту сонця однаково сприймали(==), благословляючи природу, і в Новосілках на Полтавщині, і в одному при- i кордонному містечку. односкладне
10. Вас сіпнуло(===): ви кинулися(===), наче проснулись(==), розкриваете(===) очі. односкладне
11. Здобудеш(___) освіту — побачиш(== більше світу. двоскладне
12. Світало. Надворі стало сipіти.
13. На морі здіймались(==) великі хвилі(__). двоскладне
14. Мене любили(===), я(__) любив(==) — і це найбільше світі щастя(==). двоскладне
Вилискують гори, коли спокійно дрімають на сонці ліси (О. Гончар). 2. Я знаю, що слабкість – це одна з диверсій (Л. Костенко). 3. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить (Нар. творчість). 4. Відбились зорі у воді та летять до хмар тумани... (О. Гончар). 5. Зайде сонце, як тільки Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 6. Згодом полями пішов до Бугу, оскільки любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, також пустити за течією легкий човен... (М. Стельмах). 7. Розвидняється, вже ж світять каштани доки усміхається обрій з-під брів (Є. Гуцало).
[д у х м' я н' і] - апостроф, 'м' і 'н' м'які;
[в е ч' і р н' і] - 'е' уподібнюється до 'и', 'ч' пом'якшена, 'н' м'яка;
[в и л и л о с'] - 'и' уподібнюється до 'е', 'с' м'яка.