За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.І відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя;, голова, сирота, убивця.II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько, утворювані від іменників усіх родів: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько(від свекруха).IIІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.IV відміна: іменники середн. роду:а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);б) з закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).
Сьогоднi я прокинулась(вся) дуже рано,десь м*явчало кошеня.Виглянувши у вiкно ,почув м*явчання ще гучнiше.Одягнувшись швиденько ,вибIгла(iг) на подвiр*я.Там знайшла(ов) пiд деревом маленьке риже кошеня,воно геть замерзло,та ледь стояло на лапках.Як менi його шкода стало!Я не змогла (змiг) його там залишити,хто ж його там покинув?Взявши на руки ,понесла додому .Бабуся нагрiла молочка.Кошеня жадiбно його випило,та й заспало коло мисочки.Треба придумати ,як його назвати.Тепер воно мае затишне житло,а я маю ким пiклуватись.
