Жили були Лисиця та Вовк. Якось взимку Лисиця, залізла
у хату рибалки й вкрала в ньго риби багато. Повернулася додому, сидить собі, рибу їсть. Аж прийшов до неї
Вовк і каже:
- Лисичко-Сестричко,чую я,ти рибку їси?
- Так, Вовчику-Братчику
- Може поділися трохи?
-Та ні, я так вночі старалася, ловила, а ти сам піди до озера й налови собі!
-А я ж не знаю, Лисичко, як рибу ловити, ти мене може навчиш?
- Там усе дуже просто, просто опускаєш хвіст у воду, й примовляєш : ловись рибка велика і маленька...
- всьго лише?
-так, я можу с тобою сходити, якщо хочеш
- добре
Пішли Вовк та Лисиця до озера, Вовк сів на лід, опустив хвіст у воду, й примовляє: ловись рибка велика
і маленька, ловись рибка велика і маленька...
А Лисичка каже: - Вовчику-Братчику, я зараз сходжу, й повернуся
-добре. Відповів Вовк. Довго чекав Вовк Лисичку, але вона не поверталася. Вовк хотів вже висунути хвоста з
ополонки, але щось не виходило.
-мабудь даже багато важкої риби начеплялося - подумав Вовк. Тягне хвоста Вовк, а хвіст не витягується. Повернувся
Вовк до ополонки, а вона разом із хвостом замерзла!
Тим часом лисиця пішла до села, й почала кричати : Вовк на озері! Вовк на озері!...
Селяни всі повиходили, хто з сокирою, хто з вилами, з ціпами, а баби з рогачами, з кочергами!
Почали вони до Вовка бігти, а він як побачв, що до нього люди йдуть, як побіг, а хвіст у ополонці залишився.
Селяни не встигли його наздогнати, але потім Вовк більше Лисиці не довіряв
Жила була в лісі лисичка.Вона була руденька та дуже хитра.У неї був найкращий друг вовк.Вони разом грались та зайців шукали.Лисичка називалась - сестричка , а вовчик - братик.
Вони були найкраща пара у лісі.