У березні в кожній школі, освітньому закладі та й навіть на високодипломатичному рівні уся свідома спільнота вирушає в подорож шляхами славетного сина України — Тараса Григоровича Шевченка. Кожен із нас має право знати, як склалася прижиттєва й посмертна доля Кобзаря, як він працював, з ким дружив, а кого ненавидів, яким був у побуті та особистому житті, які його погляди, переконання і смаки-вподобання. Доля переслідувала видатного митця в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу...
Один з найбільших велетнів світової історії та гордість української нації – Великий Кобзар. Ім`я Тараса Шевченка стало символом нашого народу. Його «Кобзар» – на столі поряд з хлібом, а пісні – вишиті на рушниках.
Поет дуже любив свою Україну «безталанну», «убогу». І, не зважаючи на постійні репресії, перебуваючи у найжорстокіших умовах заслання, під пильним наглядом жандармів, наш Батько не зрікся своєї долі, своїх випробувань. «Караюсь, мучуся... але не каюсь»,— відповідає він тим, хто його засудив. У віршах бунтаря звучать мотиви боротьби, ненависті до панів, відданості народові, туги за рідним краєм. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе – до волі, – має всесвітнє значення. Особливо актуальними є вірші Тараса Григоровича сьогодні. Мабуть це все.
Максим Рильський "Шлях":у вірші поет описує шлях,також запитує себе "Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий, чи в знемозі впаду,притулюсь до землі... Чи дійду до мети?"Рильський передає читачеві свої переживання та вагання.Він не впевнений що дойде до кінця і що знайде вірних друзів. Максим Рильський "На відкриття музею Шевченка":ідея:возвеличення Шевченка.Мені сподобався вірш М.Рильського "На відкриття музею Шевченка",бо у ньому поет описує те як Шевченко мріяв мати малесеньку хатинку над Дніпром.Рильський у останніх рядках вірша розказує щиру правду. Євген Гуцало "Сім'я дикої качки":Головними героями твору є Юрко-міський хлопчик та Тося.Заради хвастощів та розваги Юрко забрав диких каченят тим самим жорстоко скривдивши качку.Також він не дуже переймався станом каченят,і цим втратив повагу і довіру Тосі та сільських хлопчаків.Юрко усвідомив що вчинив погано,але нажаль уже було пізно:ні качки з ивими каченятами не бачив він на ставку,а Тося навіть попрощатися не прийшла.
1. Яблуньку — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Жіночий рід. Однина. Зв'язане зі словом «посадив» — посадив (що?) яблуньку. Другорядний член речення, додаток. 2. Верхівку — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Жіночій рід. Однина. Зв'язане зі словом «зрізав» — зрізав (що?) верхівку. Другорядний член речення, додаток. 3. Стовбурець — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Чоловічий рід. Однина. Зв'язане зі словом «розклав» — розклав (що?) стовбурець. Другорядний член речення, додаток. 4. Пагінець — Що? Іменник. Загальна назва. Назва неістоти. Чоловічий рід. Однина. Зв'язане зі словом «увіткнув» — увіткнув (що?) пагінець. Другорядний член речення, додаток.
У березні в кожній школі, освітньому закладі та й навіть на високодипломатичному рівні уся свідома спільнота вирушає в подорож шляхами славетного сина України — Тараса Григоровича Шевченка. Кожен із нас має право знати, як склалася прижиттєва й посмертна доля Кобзаря, як він працював, з ким дружив, а кого ненавидів, яким був у побуті та особистому житті, які його погляди, переконання і смаки-вподобання. Доля переслідувала видатного митця в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу...
Один з найбільших велетнів світової історії та гордість української нації – Великий Кобзар. Ім`я Тараса Шевченка стало символом нашого народу. Його «Кобзар» – на столі поряд з хлібом, а пісні – вишиті на рушниках.
Поет дуже любив свою Україну «безталанну», «убогу». І, не зважаючи на постійні репресії, перебуваючи у найжорстокіших умовах заслання, під пильним наглядом жандармів, наш Батько не зрікся своєї долі, своїх випробувань. «Караюсь, мучуся... але не каюсь»,— відповідає він тим, хто його засудив. У віршах бунтаря звучать мотиви боротьби, ненависті до панів, відданості народові, туги за рідним краєм. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе – до волі, – має всесвітнє значення. Особливо актуальними є вірші Тараса Григоровича сьогодні. Мабуть це все.