1. Заболевание обязательно может возникнуть при определенном генотипе: синдром Дауна, хорея Гантингтона, серповидноклеточная анемия, сахарный диабет 1 типа.
2. Для возникновения заболевания требуется не только определенный генотип, но и обязательное сочетание внешних факторов, к таким болезням относятся многие виды рака, сахарный диабет 2 типа, артериальная гипертензия.
3. Заболевание вызывается внешними факторами (например, инфекцией), но вероятность заболевания и тяжесть болезни определяются генетически – примером могут быть люди, предрасположенные к простудным заболеваниям или гепатиту, но в то же время есть люди, устойчивые к этим заболеваниям.
Объяснение:
Слід визнати за цими невтомними трударями два принципових достоїнства.
По-перше, дощові черв'яки перетворюють масу рослинних залишків — мертвого листя та інших подібних речовин — на мікроскопічні частини. Гній, наприклад, вони подрібнюють удвоє швидше, ніж це відбувається при бактеріальній дії.
По-друге, черв'яки енергійно проривають у землі мініатюрні канали й галереї, що утворюють мережу капілярів, дренажу і вентиляційну систему у шарі глибиною близько 30 см. По цих каналах дощова вода швидко проникає під ґрунт, забираючи із собою та розчиняючи екскременти дощових черв'яків, що одразу придатні для засвоювання рослинами. Канали ці не тільки полегшують процес розгалуження коренів, а й сприяють вентиляції під ґрунтом, куди потрапляє кисень.
Але ці крихітні трудівники виконують ще й іншу роботу.
Вони видають майже в прямому розумінні аналіз ґрунту, і якість цього аналізу не поступається рівню роботи лаборанта. Досвідчений землероб вміє розшифрувати ці аналізи гаючи за станом здоров'я, активністю і життєздатністю дощових черв'яків. Якщо, копнувши восени лопатою, він знаходить особини яскраво-червоного кольору, розпухлі і активні, це є ознакою того, що у наступному році він може розраховувати на добрий урожай і що на його землях все гаразд. Якщо, навпаки, дощових черв'яків мало, вони бліді і малорухомі, слід готуватися до неприємностей.
Останнє десятиліття все частіше, як у США так і у країнах Європи, почали штучно розводити дощових черв'яків, що породило нові агротехнічні терміни — "вермикультура" та "вермикомпостування".
Ґрунти нашої Північно-Східної зони Полісся дерново-підзолисті, збіднені на гумус, тому постійно потребують внесення добрив. То ж і постає проблема — як поліпшити якість ґрунту своєї садово-городньої ділянки і збільшити його родючість. Далеко не кожний має можливість забезпечити щорічне внесення органічних добрив.
Одним із методів оздоровлення ґрунту є вермикомпостування — накопичення органічних решток рослин і відходів в компостних ямах, куди поселяють дощових черв'яків. Інший б — це закопування восени і навесні у ґрунт на глибину 30 см бур'яну, соломи, листя і інших рослинних відходів. Цим ви досягнете збільшення чисельності дощових черв'яків і зрештою збиратимете кращі врожаї з ділянки.
Зберегти чистими, родючими, здоровими наші грунти до оцей непомітіний дощовий черв'як. Бо результати його роботи — не хімічні засоби, а біологічні добрива і засоби знищення хворобоутворюючих бактерій. Отже, до зберегти наше з вами здоров'я і нашу землю!