Зір — це процес, який дозволяє сприймати форму, розмір і кольори оточуючих нас предметів і орієнтуватися серед них. Зір можливий завдяки функції зорового аналізатора, периферичною частиною якого є орган зору — око. До складу зорового аналізатора входить також зоровий нерв і зорова зона в корі потиличних частин головного мозку.
Око (oculus) знаходиться в очній ямці — поглибленні лицьової частини черепа. Ззаду і з боків очей знаходиться очне яблуко, яке оточено м'язами, що рухають його. Очне яблуко (bulbus oculi) має кулясту форму і утворено трьома оболонками: зовнішньою — білковою, середньою — судинною і внутрішньою — сітчастою (рис. 113). Зовнішня оболонка надає форму очному яблуку. Спереду вона утворює проникну для світла оболонку — рогівку (cornea). Судинна оболонка називається так тому, що вона багата кровоносними судинами. Зсередини вона вистелена темними пігментними клітинами. Передня частина судинної оболонки утворює райдужку (iris), яка містить пігмент, що зумовлює колір ока. При невеликій кількості пігменту очі світло-сірі або блакитні, при великому — карі або чорні. Між рогівкою та райдужкою знаходиться передня камера ока, заповнена рідиною. У райдужці є зіниця (pupilla) (круглий отвір), яка рефлекторно міняє свої розміри залежно від інтенсивності освітлення — від 2 мм. при сильному до 8 мм. при слабому освітленні. Цю функцію виконують два типи м'язових волокон: радіальні, які розширюють зіницю, і кільцеві, які звужують її. Позаду райдужки знаходиться прозорий кришталик (lens), що має форму двоопуклої лінзи. Між райдужкою та кришталиком розташована задня камера ока. Кривизна кришталика змінюється за до війкового м'яза, розташованого в передній частині судинної оболонки. Вся внутрішня порожнина ока за кришталиком заповнена драглистою масою, яка утворює склоподібне тіло (corpus vitreum). Кришталик і склоподібне тіло служить для проведення світлового проміння всередину ока і його заломлення. Сітчаста оболонка прилягає до судинної і вистилає дно ока. Вона складається з двох листків: зовнішнього, що містить пігмент, і внутрішнього, що містить світлочутливі рецептори — палички і колби. Палички містять зоровий пігмент — родопсин і сприймають світло при смерковому освітленні.
1. При к полету во внешнем строении (обтекаемая форма тела. Перьевой покров, крылья, хвост из рулевых перьев) . 2. Скелет птиц характеризуется прочностью и легкостью. Это качества обусловлены тем, что многие кости срослись между собой и образовали прочные отделы (череп, туловищный отдел позвоночника, цевка, кости кисти и др.) , а трубчатые кости полые, содержат воздух, поэтому они и легкие. 3. Особенности мускулатуры птиц, связанные с полетом - сильное развитие мышц, приводящих в движение крылья: большие грудные мышцы опускают крыло, подключичные поднимают. Межреберные - имеют большое значение в дыхании птиц. Сильно развиты мышцы ног. 4. При к полету в пищеварительной системе (клюв без зубов, быстрое переваривание, частое опоражнивание кишечника и др.) . 5. При к полету в дыхательной системе (воздушные мешки увеличению объема вдыхаемого воздуха, участвуют в механизме двойного дыхания, содействуют теплоотдаче, предохраняя организм от перегрева, облегчают вес тела птицы) . 6. Особенности кровеносной системы (крупные размеры сердца, наличие 4-х камер, благодаря которым ткани организма получают артериальную кровь, богатую кислородом) . Процессы жизнедеятельности протекают быстро (окисление) , обеспечивая интенсивный обмен веществ и высокую постоянную температуру тела. 7. В связи с полетом и разнообразным образом жизни нервная система, в частности головной мозг, имеет более сложное строение. Это выражается в более крупных размерах его переднего отдела и мозжечка, в наличии относительно больших зрительных долей, что связано с более сложным строением органов зрения. 8. Высокое развитие центральной нервной системы обусловлено более сложное поведение птиц. Оно проявляется в различных формах заботы о потомстве (гнездостроение, откладка и насиживание яиц, обогревание птенцов, их кормление) , в сезонных перемещениях, в развитии звуковой сигнализации. Сложные формы заботы о потомстве у птиц - это прогрессивные особенности, сложившиеся в процессе их исторического развития. 9. При к полету в органах размножения (у самок один левый яичник и один левый яйцевод) . Размножаются на суше с относительно крупных яиц, богатых желтком и покрытых рядом оболочек; для развития зародыша в яйце необходимы питательные вещества, кислород и тепло; сходство в размножении и развитии птиц и пресмыкающихся свидетельствуют о родстве позвоночных этих классов.
Зір — це процес, який дозволяє сприймати форму, розмір і кольори оточуючих нас предметів і орієнтуватися серед них. Зір можливий завдяки функції зорового аналізатора, периферичною частиною якого є орган зору — око. До складу зорового аналізатора входить також зоровий нерв і зорова зона в корі потиличних частин головного мозку.
Око (oculus) знаходиться в очній ямці — поглибленні лицьової частини черепа. Ззаду і з боків очей знаходиться очне яблуко, яке оточено м'язами, що рухають його. Очне яблуко (bulbus oculi) має кулясту форму і утворено трьома оболонками: зовнішньою — білковою, середньою — судинною і внутрішньою — сітчастою (рис. 113). Зовнішня оболонка надає форму очному яблуку. Спереду вона утворює проникну для світла оболонку — рогівку (cornea). Судинна оболонка називається так тому, що вона багата кровоносними судинами. Зсередини вона вистелена темними пігментними клітинами. Передня частина судинної оболонки утворює райдужку (iris), яка містить пігмент, що зумовлює колір ока. При невеликій кількості пігменту очі світло-сірі або блакитні, при великому — карі або чорні. Між рогівкою та райдужкою знаходиться передня камера ока, заповнена рідиною. У райдужці є зіниця (pupilla) (круглий отвір), яка рефлекторно міняє свої розміри залежно від інтенсивності освітлення — від 2 мм. при сильному до 8 мм. при слабому освітленні. Цю функцію виконують два типи м'язових волокон: радіальні, які розширюють зіницю, і кільцеві, які звужують її. Позаду райдужки знаходиться прозорий кришталик (lens), що має форму двоопуклої лінзи. Між райдужкою та кришталиком розташована задня камера ока. Кривизна кришталика змінюється за до війкового м'яза, розташованого в передній частині судинної оболонки. Вся внутрішня порожнина ока за кришталиком заповнена драглистою масою, яка утворює склоподібне тіло (corpus vitreum). Кришталик і склоподібне тіло служить для проведення світлового проміння всередину ока і його заломлення. Сітчаста оболонка прилягає до судинної і вистилає дно ока. Вона складається з двох листків: зовнішнього, що містить пігмент, і внутрішнього, що містить світлочутливі рецептори — палички і колби. Палички містять зоровий пігмент — родопсин і сприймають світло при смерковому освітленні.
1 — війковий м'яз; 2 — райдужна оболонка; З — водяниста волога; 4—5 — оптична вісь; 6 — зіниця; 7 — рогівка; 8 — кон'юнктива; 9 — кришталик; 10 — склисте тіло; 11 — білкова оболонка; 12 — судинна оболонка; 13 — сітківка; 14 — зоровий нерв.
Объяснение: