В повести Ю. Полякова «Сто дней до приказа» описаны несколько дней из жизни рядового Ку-прияшина. От его лица и ведется повествование. Действие основано на конфликте между «стариками» и молодыми солдатами. Почему «старики» вправе использовать труд молодого солдата, объясняя это циничным выражением типа: «Ничего, пусть жизнь узнает! Ему положено!»?
«Дед», ефрейтор Зубов, рьяно воспитывает «сынка» Блина, рядовой Куприяшин, которому Блин симпатичен, пытается этому помешать, но у него это получается не всегда удачно.
Рядовой Елин из батареи пропадает. В повести много суждений, характеризующих армейскую службу. Вот как отвечает замполит Осокин войну в Афганистане, на замечание, что «дедовщина» — это просто традиция: «Нет, это не забавная традиция, не веселая игра. Это ржавчина. Разъедающая армию изнутри. Без армии нет Родины, а без дисциплины нет армии! И ничего так не разъедает дисциплину, как неуставные отношения!»
Некоторые офицеры пытаются поддержать порядок в казарме с дедовщины».
Картини й літературні твори, архітектурні споруди та скульптурні пам’ятки, нотні записи та кінострічки дійшли до нас через сотні й десятки років завдяки праці багатьох людей, які охороняли та зберігали всі ці культурні феномени, поповнюючи ними світову скарбницю мистецтва.
Для збереження, презентації, популяризації мистецьких надбань людства в усьому світі існують художні музеї та картинні галереї. Найвідоміші з них - Лувр, Прадо, Дрезденська галерея та ін.
Новою формою подолання замкнутості музею стає електронний інформаційний простір, що постійно формується і розвивається. На практиці включення користувача в електронне музейне товариство щонайперше відбувається через інтернет-сайти музеїв.
давай