В епоху панування класичної фізики, яка досягла найбільшого розквіту на кінець XIX сторіччя, цей підхід характеризувався прагненням звести всю різноманітність світових процесів і явищ до механічного руху, до суто механічних закономірностей. Учені тієї епохи були глибоко переконані в тому, що будь-яке явище в принципі може бути розраховане з абсолютною точністю, що можуть бути точно обчислені і будь-які, скільки завгодно віддалені його наслідки.
Объяснение:
Це був так званий механістичний детермінізм — уявлення про те, що всі майбутні події однозначно визначені наперед умовами, що існують у даний момент. Вважалося також, що на будь-яке питання, поставлене природі, можна дістати певну однозначну відповідь типу «так» чи «ні». Можливість будь-яких випадкових подій повністю відкидалась.
твердое тело трудно растянуть или разорвать, потому как входящие в его состав молекулы притягиваются друг к другу;
если заткнуть отверстие в шприце и попробовать сжать в нём воздух, то можно обнаружить, что сжатый воздух стремится вытолкнуть поршень шприца вверх. Это происходит потому, что молекулы воздуха в шприце вследствие уменьшения объема сблизились и силы отталкивания между ними возросли.