1. Види розрядiв: тлiючий, дуговий, iскровий, коронний
2. Характерним прикладом іскрового розряду є блискавка. Головний канал блискавки має діаметр від 10 до 25 см., а довжина блискавки може досягати декількох кілометрів.
Іскровий розряд має вид яскравих зигзагоподібних ниток-каналів, що розгалужуються, які пронизують розрядний проміжок і зникають, змінившись новими. Канали іскрового розряду починають рости іноді від позитивного електроду, іноді від негативного, а іноді і від якої-небудь точки між електродами. Це пояснюється тим, що іонізація ударом у разі іскрового розряду відбувається не в усьому об’ємі газу, а окремими каналами, що проходять в тих місцях, в яких концентрація іонів випадково виявилася найбільшою.
3. Блискавка є гігантською електричною іскрою.
викликаються електронною і іонною лавиною, яка виникає в іскрових каналах і приводить до величезного збільшення тиску
4. 1) На час грози треба відключати в будинку всі побутові електроприлади, не стояти біля вікон і дверей, не торкатися кабелів чи антен, водопровідних кранів, не користуватися водою.
2) Не можна бігти! Також не варто розкривати над собою парасольку, адже на ній багато металевих деталей.
3) На відкритому просторі краще присісти в суху яму чи канаву. Не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом.
5. Коронний розряд виникає при нормальному тиску в газі, що знаходиться в сильно неоднорідному електричному полі . При коронному розряді іонізація газу і його свічення відбуваються лише поблизу коронуючих електродів.
6. Основною причиною дугового розряду є інтенсивний випуск термоелектронів розжареним катодом. Ці електрони прискорюються електричним полем і виробляють ударну іонізацію молекул газу, завдяки чому електричний опір газового проміжку між електродами порівняно малий. Якщо зменшити опір зовнішнього ланцюга, збільшити силу струму дугового розряду, то провідність газового проміжку так сильно зросте, що напруга між електродами зменшується.
7. Дуговий розряд застосовується як джерело світла і в наші дні, наприклад в прожекторах і проекційних апаратах. Висока температура дугового розряду дозволяє використовувати його для пристрою дугової печі. Дуговий розряд знайшов застосування в ртутному випрямлячі, що перетворює змінний електричний струм в струм постійного напряму.
8. Тліючий розряд гається в газах при низькому тиску (в декілька десятків міліметрів ртутного стовпа і менше).
Тліючий розряд використовується в газосвітних трубках, лампах денного світла, стабілізаторах напруги, для отримання електронних і іонних пучків.
Объяснение:
равных объемах газов (V) при одинаковых условиях (температуре Т и давлении Р) содержится одинаковое число молекул.
Следствие из закона Авогадро: один моль любого газа при одинаковых условиях занимает одинаковый объем.
В частности, при нормальных условиях, т.е. при 0° С (273К) и
101,3 кПа, объем 1 моля газа, равен 22,4 л. Этот объем называют молярным объемом газа Vm.
Таким образом, при нормальных условиях (н.у.) молярный объем любого газа Vm = 22,4 л/моль.
Закон Авогадро используется в расчетах для газообразных веществ. При пересчете объема газа от нормальных условий к любым иным используется объединенный газовый закон Бойля-Мариотта и Гей-Люссака:
где Рo, Vo, Тo - давление, объем газа и температура при нормальных условиях (Рo = 101,3 кПа, Тo = 273К).
Если известна масса (m) или количество (n) газа и требуется вычислить его объем, или наоборот, используют уравнение Менделеева - Клапейрона:
PV = n RT,где n = m/M - отношение массы вещества к его молярной массе,
R - универсальная газовая постоянная, равная 8,31 Дж/(мольЧК).
Из закона Авогадро вытекает еще одно важное следствие: отношение масс одинаковых объемов двух газов есть величина постоянная для данных газов. Эта постоянная величина называется относительной плотностью газа и обозначается D. Так как молярные объемы всех газов одинаковы (1-е следствие закона Авогадро), то отношение молярных масс любой пары газов также равна этой постоянной:
где М1 и М2 - молярные массы двух газообразных веществ.
Величина D определяется экспериментально как отношение масс одинаковых объемов исследуемого газа (М1) и эталонного газа с известной молекулярной массой (М2). По величинам D и М2 можно найти молярную массу исследуемого газа:
M1 = D Ч M2.