3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
Николай Михайлович Пржевальский (1866)центральноазиатский регион П.П. Семенов-(1870)г. началось новое -- Монгольское, или первое центральноазиатское - путешествие Пржевальского. В.И. Роборовский-путешествие в Центральную Азию, или первое Тибетское, состоялось в 1879- 1880 гг. Михаил Васильевич Певцов---В 1878-1879гг. Певцов совершил большой переход по Монголии и Северному Китаю в составе другого торгового каравана. К.И. Богданович.-- Летом 1889 г пересекла хребты Терскей и Кокшаал, спустилась к долине реки Яркенд, обогнула с юга пустыню Такла-Макан Григория Николаевича Потанина--вышла к Кобдо вдоль северного склона хребта и вновь его перевалила, чтобы пройти через Джунгарскую Гоби и выйти к г. Хами. По пути были пересечены отроги Восточного Тянь-Шаня.
максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).