Євразія розташована в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тому в її межах є всі типи природних зон Землі.
Як правило, зони витягнуті із заходу на схід. Але складне будову поверхні материка і циркуляція атмосфери визначають нерівномірне зволоження різних його частин. У центрі Євразії у внутрішніх улоговинах дуже мало опадів, жарке літо і холодна зима. Для життя рослин тут гостро не вистачає вологи. Тут розташовані напівпустелі і пустелі. Від тропічних пустель Африки і Австралії вони відрізняються більш холодною зимою з морозами. Тому в азіатських пустинях немає рослин, що запасають воду в тканинах, - сукулентів. Взимку вода, замерзнувши, могла б розірвати рослинні клітини. У пустелях помірного і субтропічного поясу ростуть полину, солянки саксаул. Бурі і сіро-бурі грунти не утворюють суцільного покриву, так само як і рослинність. Органічних речовин у них мало. На багатьох ділянках грунту засолені.
Таким чином, найбільш цікавою для розгляду в даній роботі є тема: «Пустелі Євразії». При цьому суть роботи розкривається через наступні завдання:
-Охарактеризувати виникнення пустель;
-Відобразити географічне положення пустель Євразії;
-Виявити особливості піщаних пустель;
-Розглянути рослинний і тваринний світ пустель Євразії;
-Розкрити використання пустель Євразії людиною.
При написанні контрольної роботи була використана навчальна та періодична література наступних авторів: Алібеков С.Т., Бабаєв А., Власова Т.В. і Штайн Л.
Объяснение:
Климатические условия в Евразии более резко, чем на других материках,
изменяются не только с севера на юг, но и с запада на восток.
Климатические особенности Евразии определяются огромными размерами
материка, большой протяженностью с севера на юг, разнообразием
господствующих воздушных масс, а также специфическими особенностями
строения рельефа ее поверхности и влиянием океанов.
Благодаря большой протяженности материка с севера на юг, вследствие разного количества солнечной радиации в конкретных широтах, Евразия расположена во всех климатических поясах северного полушария, от арктического до экваториального. Наибольшие территории по площади занимает умеренный пояс, так как именно в умеренных широтах материк наиболее вытянут с запада на восток.
Над территорией материка образуются и господствуют все четыре основных типа воздушных масс - арктические, умеренные, тропические и экваториальные. Характерно, что над океанами в умеренном и тропическом поясах формируются морские, а над материком - континентальные воздушные массы, противоборство которых создает в этих широтах Евразии большое разнообразие типов климата. Так, большая часть Евразии располагается в умеренных широтах, где ярко выражен западный перенос морских воздушных масс, усиливающий влияние Атлантического океана на климат материка. А внутренние районы Евразии в пределах умеренного пояса находятся под определяющим воздействием континентальных воздушных масс, формирующихся в зоне действия Сибирского (Монгольского) антициклона. Восточные и южные районы Азии находятся под влиянием муссонов, которые переносят воздушные массы зимой с материка на океан, а летом с океана на сушу (полуострова Индостан и Индокитай, Восточный Китай, Дальний Восток и Японские острова).
Объяснение: