респу́бліка ке́нія — держава на сході африки, що межує на півночі з південним суданом і ефіопією, на сході з сомалі, на південному заході з танзанією, на заході з угандою, на південному сході омивається індійським океано. площа 582600 км². столиця найробі.чисельність населення — 42,8 млн.у
кенії переважає субекваторіальний тип клімату. найспекотніше і найпосушливіше місце кенії — північно-східне плоскогір'я і околиці озера рудольф (турка́на). у лютому-березні денні температури досягають тут + 36 .. 38 градусів цельсія, а нічні опускаються до +24 .. +26 градусів. у липні-серпні вдень
повітря прогрівається до +32 .. +34 градусів, а вночі охолоджується до +22 .. +24 градусів. на центральному нагір'ї температура повітря сильно залежить від висоти місцевості. наприклад, у столиці країни, яка розташована на висоті 1800 м над рівнем моря, у січні вдень відзначається близько + 25
градусів, а вночі — близько +12 градусів, в липні — +21 і +11 градусів відповідно. на великих висотах в нічні години нерідкі заморозки, а найвища точка країни — гора кенія — покрита снігом цілий рік. на узбережжі клімат більш м'який. у січні вдень повітря прогрівається до +29 .. +31 градусів, а
вночі охолоджується до +22 .. +24 градусів, в липні денні температури повітря досягають 26 .. 28 градусів тепла, а нічні — 21 .. 23 градусів тепла.
В Кыргызстане из металлообрабатывающих предприятий в 1931 в Бишкеке был введён в действие ремонтно-механический завод. В 30-х годах металлообрабатывающая промышленность развивалась опережающими темпами. За 1928— 40 объём валовой продукции промышленности увеличился в 10,4 раза, а металлообрабатываю щей — в 26,1 раза. В этот период происходит формирование собственного машиностроения. Особенно быстрыми темпами развивалось ма шиностроение в годы Великой Отечественной войны на базе эвакуированных предприятий. В 1956—60 появились такие отрасли машиностроения, как приборостроение, автомобилест роение, электротехническая промышленность, производство насосов. За 1941—60 в Кыргыз стане объём валовой продукции отрасли маши ностроения и металлообработки вырос в 27,2 раза. Объём продукции электротехнической про мышленности за 1961—70 увеличился в 30,9 раза, введены в действие специализированные заводы: Кайындынский кабельный, «Кыргызэ лектродвигатель», «Тяжэлектромаш», Ысык-Кёл ское объединение электротехнических заводов, Майлуу-Сууский электроламповый завод. В от расли автомобилестроения было построено 2 завода: «Кыргызавтомаш» и Бишкекский авто сборочный. Были введены в действие высокоспециализированные заводы: Ошский насосный и «Кыргызкабель».