Географи всіх країн намагаються розгадати таємниці, які зберігає наша планета. З цією метою ведуться різноманітні дослідження поверхні Землі, Світового океану, атмосфери, рослинного і тваринного світу.
З 1956 р. ведуться регулярн в Антарктиді. За 45 років на цьому континенті побували вчені багатьох країн. Вони працюють на наукових станціях. 6 лютого 1996 р. над станцією «Володимир Вернадський» піднятий Державний прапор України. Це поки що єдина українська станція в Антарктиді. Вивчається геологічна будова, рельєф материка, льодовиковий панцир, води океану поблизу берегів континенту.
Дуже важливими є дослідження Світового океану. Складений атлас Світового океану, вивчаються рельєф дна, океанічні течії.
Активно вивчається атмосфера. На тисячах метеорологічних станцій на всій Землі ведуться регулярн за станом атмосфери. Завдяки таким дослідженням ми маємо прогноз погоди.
XX століття було не менш багате на географічні відкриття, ніж давні віки. «Сеньйор Кон-Тіки» - так називають відомого норвезького вченого Тура Хейєрдала, який здійснив подорожі на плоту «Кон-Тіки», вітрильних човнах «Тігріс» і «Ра» через моря і океани для підтвердження своєї теорії переселення давніх народів. Цікавою подорожжю стала експедиція ПДКЧР (підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта). У задачу експедиції входили підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта -зони розсування Землі. Уперше в світі був проведений комплекс досліджень гігантської тріщини Землі на дні Червоного моря за до безлюдних апаратів. Отримані детальні уявлення про структуру дна у зоні розломів.
Велике значення мають метеорологічн Щодня на всіх материках майже 10 тисяч синоптичних станцій постійно стежать за погодою. З різних точок Землі інформацію надсилають наукові кораблі, судна і літаки, метеорологічні супутники. Ця інформація оперативно обробляється метеоцентра-мй різних країн і за системою глобального зв'язку розповсюджується по всьому світові. Імовірність точності сучасного прогнозу погоди 70 - 80%.
Великий внесок у розвиток географічної науки належить українським вченим. Ім'я В. В. Докучаєва (1846 - 1903) відоме всім, хто цікавиться науками про природу. Він створив концепцію «єдиної, суцільної і неподільної» природи, сформулював вчення про взаємовідносини між живою і неживою природою, між природою і людиною. Сформулював закон про світову зональність природи.
А. М. Краснов (1862 - 1914)- видатний ботаніко-географ. Здійснив ряд подорожей по Європі, Азії, Африці, Америці. Автор першої в країні донорської дисертації з географії. Першим зазначив, що географія розпалася на окремі дисципліни. Створив першу в Україні кафедру географії в Харківському університеті. У1912 р. заснував Батумський ботанічний сад (сад п'яти континентів).
Учень В. В. Докучаєва - вчений-геохімік, географ, історик науки В. І. Вернадський (1863 - 1945). Вернадський - перший президент АН України (1919-1921).
Павло Чубинський (1839 -1884) - фольклорист, етнограф, займався статистикою (так у XIX ст. називали економічну географію). Автор Державного гімну України. Один з фундаторів Українського географічного товариства (1873).
Степан Рудницький (1877 - 1937) - основоположник української наукової географії. Один з фундаторів Українського Вільного Університету у Відні (1921), Українського Інституту географії і картографії у Харкові (1927).
Наша Земля находится под углом наклона и из-за этого тепло на Землю попадает неравномерно. Из-за вращение Земли вокруг Солнца меняются времена года. Холодные климатические пояса расположены и в Северном, так и в Южном полушарии. Они максимально удалены от экватора из-за этого солнце посылает на них только косые лучи. Умеренные пояса они находятся в двух полушариях. На этих территориях зимой солнечные лучи слабо греют Землю. Летом Солнце распределяет их более равномерно. Находятся умеренные тепловые пояса между полярным кругом и двумя параллелями. Солнце в этих полюсах никогда находится в зените. Жаркий пояс на этой территории солнце всегда поднимается высоко и посылает прямые лучи. Зимой здесь интенсивно идут дожди, а летом почти всегда бывает засуха. 22 июня и 22 декабря солнечные лучи падают более отвесно, под углом в 90 градусов.
Речная система бассейна волги включает 151 тыс. водотоков (реки, ручьи и временные водотоки) общей протяжённостью 574 тыс. км. волга принимает около 200 притоков. левые притоки многочисленнее и многоводнее правых. после камышина значительных притоков нет. бассейн волги занимает около 1/3 европейской территории россии и простирается от валдайской и возвышенностей на западе до урала на востоке. основная, питающая часть водосборной площади волги, от истока до городов нижнего новгорода и казани, расположена в лесной зоне, средняя часть бассейна до городов самары и саратова — в лесостепной зоне, нижняя часть — в степной зоне до волгограда, а южнее — в полупустынной зоне. "
Географи всіх країн намагаються розгадати таємниці, які зберігає наша планета. З цією метою ведуться різноманітні дослідження поверхні Землі, Світового океану, атмосфери, рослинного і тваринного світу.
З 1956 р. ведуться регулярн в Антарктиді. За 45 років на цьому континенті побували вчені багатьох країн. Вони працюють на наукових станціях. 6 лютого 1996 р. над станцією «Володимир Вернадський» піднятий Державний прапор України. Це поки що єдина українська станція в Антарктиді. Вивчається геологічна будова, рельєф материка, льодовиковий панцир, води океану поблизу берегів континенту.
Дуже важливими є дослідження Світового океану. Складений атлас Світового океану, вивчаються рельєф дна, океанічні течії.
Активно вивчається атмосфера. На тисячах метеорологічних станцій на всій Землі ведуться регулярн за станом атмосфери. Завдяки таким дослідженням ми маємо прогноз погоди.
XX століття було не менш багате на географічні відкриття, ніж давні віки. «Сеньйор Кон-Тіки» - так називають відомого норвезького вченого Тура Хейєрдала, який здійснив подорожі на плоту «Кон-Тіки», вітрильних човнах «Тігріс» і «Ра» через моря і океани для підтвердження своєї теорії переселення давніх народів. Цікавою подорожжю стала експедиція ПДКЧР (підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта). У задачу експедиції входили підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта -зони розсування Землі. Уперше в світі був проведений комплекс досліджень гігантської тріщини Землі на дні Червоного моря за до безлюдних апаратів. Отримані детальні уявлення про структуру дна у зоні розломів.
Велике значення мають метеорологічн Щодня на всіх материках майже 10 тисяч синоптичних станцій постійно стежать за погодою. З різних точок Землі інформацію надсилають наукові кораблі, судна і літаки, метеорологічні супутники. Ця інформація оперативно обробляється метеоцентра-мй різних країн і за системою глобального зв'язку розповсюджується по всьому світові. Імовірність точності сучасного прогнозу погоди 70 - 80%.
Великий внесок у розвиток географічної науки належить українським вченим. Ім'я В. В. Докучаєва (1846 - 1903) відоме всім, хто цікавиться науками про природу. Він створив концепцію «єдиної, суцільної і неподільної» природи, сформулював вчення про взаємовідносини між живою і неживою природою, між природою і людиною. Сформулював закон про світову зональність природи.
А. М. Краснов (1862 - 1914)- видатний ботаніко-географ. Здійснив ряд подорожей по Європі, Азії, Африці, Америці. Автор першої в країні донорської дисертації з географії. Першим зазначив, що географія розпалася на окремі дисципліни. Створив першу в Україні кафедру географії в Харківському університеті. У1912 р. заснував Батумський ботанічний сад (сад п'яти континентів).
Учень В. В. Докучаєва - вчений-геохімік, географ, історик науки В. І. Вернадський (1863 - 1945). Вернадський - перший президент АН України (1919-1921).
Павло Чубинський (1839 -1884) - фольклорист, етнограф, займався статистикою (так у XIX ст. називали економічну географію). Автор Державного гімну України. Один з фундаторів Українського географічного товариства (1873).
Степан Рудницький (1877 - 1937) - основоположник української наукової географії. Один з фундаторів Українського Вільного Університету у Відні (1921), Українського Інституту географії і картографії у Харкові (1927).