Объяснение:
Ка́пова пеще́ра[2][3][4] (также Бельская, Шульга́н-Таш[5][6][7][8], башк. Шүлгәнташ) — карстовая пещера на территории Бурзянского района республики Башкортостан, Россия. Находится на реке Белой в одноимённом заповеднике «Шульган-Таш». Пещера наиболее известна благодаря наскальным рисункам первобытного человека эпохи палеолита[9]. В 2014 году общая длина ходов составляла — 2640 м, площадь пола — 20200 м2, объём — 105000 м3, глубина — 30 м.[10]. В 2019 году учёными был открыт четвёртый этаж с большим количеством сталактитов, возраст которых превышает 100 000 лет. Одно из крупных минеральных образований возвышается над полом пещеры на 3 метра, а в ширину составляет 8 м[11].
Капова пещера
Кожен день життя первісної людини був не схожий на попередній, і кожен наступний день він повинен був займатися тим же, чим і напередодні. Вже на зорі свого існування люди розуміли, що в умовах постійного протистояння з природою вижити поодинці їм не вдасться, тому вони об’єднувалися у племена. У кожного племені був свій вождь, який стежив за порядком у племені і розподіляв обов’язки всіх його представників. Як правило, на частку чоловіка випадала захист племені від нападів сусідніх племен і лютих тварин, а також турбота про благополуччя жінок і дітей свого племені. Щоранку чоловіки повинні були вирушати на полювання і, ризикуючи життям, здобувати для себе і свого племені прожиток. У той час небезпека підстерігала мисливців на кожному кроці, а примітивні знаряддя не могли їх врятувати від нападів лютих хижаків. Та й перемогти хижака, маючи в своєму розпорядженні лише списи з кам’яними наконечниками, було дуже складно. Тому кожен раз, відправляючись на полювання, первісна людина не могла розраховувати на те, що йому вдасться повернутися з видобутком, вдасться повернутися живим і неушкодженим.
У той час, коли чоловіки… йшли на полювання, жінки повинні були піклуватися про дітей, готувати їжу для всього племені і, виявляючи всю свою винахідливість, придумувати одяг з шкур убитих тварин, яка змогла б захистити їх від холоду. Такий працю було не легше, ніж полювання, оскільки первісні люди найчастіше жили в печерах, які були слабким захистом від негоди та холоду.
Коли чоловіки поверталися з полювання, жінки годували їх і оточували турботою. Причому, у первісної людини в безперестанній боротьбі за виживання знаходився час для того, щоб скласти розповіді про своє життя, про своїх повсякденних справах і турботах. Такі розповіді, втілені в картинках, можна і сьогодні побачити на стінах численних древніх печер. Малюнки, що збереглися від первісних людей, розповідають нам про полювання, про тварин, які жили в той час, про рятівний теплі вогнища і про багато іншого.
ответ:емаловажное влияние на характер Петра оказало и воспитание Натальи Кирилловны. Будучи еще младенцем, Петр много времени проводил в материнской горенке, т. е. небольшой комнате с низким потолком. С тех самых пор император и полюбил такие комнаты. Куда бы он ни приехал, ему везде строили небольшой домик, в котором был очень низкий потолок. Известен такой случай: когда Петр I находился во Франции с дипломатическим визитом, ему предложили роскошные апартаменты в Лувре. Петру эти апартаменты не понравились, и он приказал обустроить свою спальню в бывшей гардеробной.
Объяснение: