Задания суммативного оценивания за I четверть по предмету «История Казахстана» 1. Города, которые были захвачены джунгарами в 1724-1725 гг.

A. Тараз и Ташкент

B. Туркестан и Тараз

C. Туркестан и Ташкент

D. Туркестан и Отрар

E. Отрар и Сыгнак [1]

2. Основная причина поражения казахов от джунгар:

A. недостаточный военный опыт

B. раздробленность казахских родов

C. отсутствие огнестрельного оружия

D. отсутствие единого военачальника

E. усиление Джунгарского государства

[1]

3. Количество казахского населения, погибшего впоследствии джунгарских

нашествий

A. двадцать пять процентов населения

B. две трети степного населения

C. пятьдесят процентов населения

D. одна вторая часть населения

E. одна пятая часть населения

[1]

4. Регионы Казахстана, которые пришли в упадок и запустение в результате джунгарских

нашествий

A. Восточный Казахстан

B. Западный и Северный Казахстан

C. Северный Казахстан

D. Семиречье и Южный Казахстан

E. Центральный Казахстан

[1]

5. Территория государства, куда казахи были вынуждены откочевать в «Годы великого бедствия»

A. Бухары

B. Монголии

C. Ирана

D. Китая

E. России

[1]

6. Событие в 1710 году в Казахском ханстве

A. Аягузская битва

B. Избрание хана Тауке

C. Курултай всех трех жузов

D. Поход против джунгар

E. Орбулакская битва

[1]

7. Напишите в таблицу последствия джунгарского нашествия по нижеуказанным категориям:

Социальные Экономические

[6]

8. Рассмотрите изображение и выполните задание.

Согласны ли Вы с утверждением, что данный па¬мят¬ни¬к ар¬хи¬тек¬ту¬ры, изоб¬ра¬жен¬ный на иллюстрации, яв¬ляется исторической, духовной достопримечательностью и символом единства казахского народа?

да/нет

1 аргумент

2 аргумент

Вывод

[4]

9. Напишите эссе на тему: «Хан Абулхаир: полководец, правитель и политик».

Критерии оценивания эссе:

Дает краткую характеристику личности Абулхаир хана. [1]

Описывает внешнее положение Казахского ханства в первой половине ХVIII века. [1]

Указывает не менее 2-х важных событий, повлиявших на карьеру Абулхаир хана. [2]

Описывает особенности внутренней политики Абулхаир хана . [1]

Называет не менее 2-х особенностей внешней политики в период правления Абулхаир хана. [2]

Оценивает влияние политики Абулхаир хана (2 примера) на развитие дальнейших исторических событий. [2]

👇

Увидеть ответ

Ответ:

qidanabala

28.12.2021

Социальные - 1)Прервалась торговля

2)Пришили в упадок земледельческие районы

3)Казахи лишились плодородных пастбищ

Экономическое-1)Смерть большого количества народа

2)Высокая миграция казахов для

3)Возникновение земельных вопросов

Дальше незнаю :)НАдеюсь

Объяснение:

4,4(25 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

28.12.2021

Объектом исследования является система государственного управления окраинами Российской империи в ее важнейшем административном аспекте, который рассматривается на примере Сибири, Польши, Финляндии, Кавказа. Основное внимание уделяется изучению административной политики правительства на территории бывших Енисейской, Иркутской губерний, Забайкальской и Якутской областей в границах середины XIX в. Эти губернии, области и народы, их населяющие, были тесно связаны между собой общностью социально-экономического и политического развития в составе России, этнографическими, культурными и иными традициями. По существу, основное направление политики правительства в этом регионе было характерно и для всех сибирских окраин империи.

4,4(96 оценок)

Ответ:

рената1239305

28.12.2021

На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Золотої Орди Батиєм. Історики неоднозначно трактують цю зустріч та пов’язані з нею наступні події. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху. У місті Володимирі винищені були поголовно всі мешканці. Русичі, захоплені зненацька, кидали свої житла в містах і селах, ховалися по лісах або втікали, самі не знаючи куди. Татари пограбували спорожнілий Галич. Завойовники розділилися на дві частини: одні через Карпати пішли в Угорщину, інші через Польщу – в Сілезію і Моравію, звідки через три роки повернулися назад у свої степи.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. По дорозі заїхав у Київ, далі до Переяславля. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження. Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
В літописі є згадка про те, коли Данило зустрівся із німецькими послами. Останні дивувалися з незвичайного для них озброєння русичів (з їхньої блискучої татарської зброї). Можна припустити, що Данило мав певні домовленості про економічну співпрацю з монголо-татарами. В літописі неодноразово згадується про те, що Данило змушений поставляти збіжжя, коней або навіть надавати військову до монголо-татарам у їхніх походах на Польщу, Литву тощо. Золотоординські хани часто називають Данила «спільником». Ймовірно (за умовами договору) між Данилом і Батиєм русичі і монголо-татари змушені були співпрацювати саме у військових і економічних питаннях. Проте нема згадок, що Данило платив данину монголо-татарам. Очевидно, відносини між Данилом і Батиєм були відносно дружними. А одна з версій, що Батий дозволив 100 караїмським сім’ям переселитися до Галича, засвідчує швидше про співпрацю обох правителів.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.

4,7(11 оценок)

Это интересно:

Кулинария-и-гостеприимство

16.05.2023

Как приготовить торт на именины собаки...

Мир-работы

01.04.2023

Как стать успешным командным игроком на работе: советы для успеха...

Семейная-жизнь

19.04.2021

Как помочь другу, потерявшему близкого человека: советы и рекомендации...

Здоровье