Цель:реформ 1822-1824 гг-ликвидация ханской власти в Младшем и Среднем жузах.
В 1822 году был разработан "Устав о сибирских кигризах",разработанный Сперанским,которому Батеньков(будущий декабрист).Согласно уставу Сибирь была разделена на 2 части – восточную с управлением в Иркутске, западную с центром в Тобольске, с 1839 – в Омске. В западную Сибирь вошли Тобольская, Томская, Омская области и территории кочевий Среднего и части Старшего жузов – эта часть называлась «областью сибирских киргизов». Согласно уставу «область сибирских киргизов» была разделена на округи, округи делились на волости, волости на аулы. В округ входило от 15 до 20 волостей, в волость – от 10 до 12 аулов, аул – от 50-70 кибиток.Округами управляли ага-султаны(старшие султаны).Старший султан избирался на собрании одних только султанов сроком на два года.Старшему султану присваивалось военное звание «майора российской службы». После трехлетней службы они имели право просить диплом на «достоинство русского дворянина». Во главе волостей стояли волостные управители. По своему положению они приравнивались к чиновникам 12-ого класса.Аулами управляли аульные старшины. Аульные старшины избирались каждые 3 года и утверждались окружным приказом. По Уставу, судебные дела делились на уголовные и гражданские.Принятие "Устава о сибирских киргизах" означало ликвидацию ханской власти в Среднем жузе и фактическое его включение в состав Российской Империи. В 1824 году правительством России был принят «Устав об оренбургских киргизах», разработанный оренбургским генерал-губернатором П.К.Эссеном. В Младшем жузе отменялась ханская власть. Последний хан Младшего жуза Сергазы был вызван в Оренбург и оставлен там на постоянное жит�льство с жалованием в 150 рублей серебром в месяц. Ему присвоено звание "первоприсутствующего в Оренбургской пограничной комиссии".По Уставу Младший жуз был разделен на три части - Западную, Среднюю и Восточную, во главе которых стояли султаны-правители
Последствия реформ:отменена ханская власть в Среднем и Младшем жузах
Дослідження присвячене аналізу Вікторіанської Англії, з погляду на її економічний, політичний, соціальний та художній рівень досягнень як країни. Як відомо, Вікторіанська епоха - це період правління Вікторії (1831-1901), королеви Великобританії та Ірландії, імператриці Індії. Вікторіанська епоха була періодом найвищого розквіту Великобританії, утвердження її на світовій арені як наймогутнішої держави, найбільшої колоніальної імперії з колосальним економічним потенціалом.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення Вікторіанської епохи, як переломної епохи в економічному, політичному, культурному та соціальному розвитку Англії. Ми схильні вважати, що історія - це явище циклічне, тому, проводячи дослідження даної історичної епохи, можна приблизно прогнозувати подібне явище в історії Великобританії і в майбутньому.
Мета дослідження полягає у комплексному вивченні стану Англії, як країни, в Вікторіанську епоху, виявленні сутності та особливостей цієї епохи.
Для досягнення мети дослідження, в роботі вирішуються наступні завдання:
1) дослідити соціально-економічний стан Англії у Вікторіанську епоху;
2) здійснити аналіз економічних досягнень епохи та промислової революції;
3) дослідити політичний устрій країни та проаналізувати її політичну діяльність;
4) дослідити явище Вікторіанської моралі та виявити її прояви у суспільстві;
5) установити вплив культурного розквіту в Англії на світову культуру;
6) уточнити внесок культурних діячів у розвиток мистецтва Вікторіанської Англії;
7) дослідити внесок найвідоміших письменників Вікторіанської Англії в світову та англійську літературу.
Об'єктом дослідження є Вікторіанська Англія.
Предметом дослідження є особливості становлення першості Англії на світовій арені.
Для вирішення поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Провідними методами дослідження є компонентний аналіз, описовий метод та метод індукції наукового дослідження.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних знань про історію Англії, зокрема про Вікторіанську Англію. Результати комплексного аналізу економічного, політичного, соціального та культурного стану Вікторіанської Англії відкривають перспективу для подальшого дослідження цієї теми та дають можливість використання даної роботи як теоретичної основи для подальших досліджень.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, бібліографії і додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми, окреслено мету і завдання дослідження, визначено актуальність роботи, її теоретичне значення, подано загальну характеристику матеріалу та методи його аналізу.
У першому розділі - «Соціально-економічний стан Англії у Вікторіанську епоху» - висвітлено економічні досягнення епохи, розглянуто політичний устрій країни, а також суспільне явище Вікторіанської моралі.
У другому розділі - «Вікторіанська епоха - особлива сторінка історії культури нового часу» - проаналізовано розвиток мистецтва в Англії, досліджено напрямки тогочасного мистецтва та наведено відомості про найвідоміших митців, архітекторів, письменників того часу.
У висновках підсумовані основні результати дослідження, що виносяться на захист.
1): П.Н Милюков вынес на публику интриги Великих князей и их партий, что спонсировались некоторыми группами иностранного и отечественного капитала.
2): Империалистическая, а в том числе и несправедливая война, целью которой было не защита ценностей общества, а наоборот: обогащение капиталистов.
3): Из-за действий Милюкова в скором времени все приведет к Майскому кризису, вооруженным восстаниям в середине 1917 года и Великой Октябрьской Революции. Павел Николаевич, встав на пост Министра иностранных дел (при внутреннем правительстве), примет политику на продолжение Империалистической войны, последовав примеру Николая Кровавого.