Промышленность 1)
Казахстан занял ведущее место в производстве меди, свинца, висмута, молибдена, полиметаллов, необходимых для военной промышленности. Оборонные заводы Казахстана освоили выпуск новых образцов оружия, снарядов, мин и других видов продукции военного назначения
Сельское хозяйство 2)
Сельское хозяйство Казахстана обеспечивало фронт и тыл продовольствием, промышленность — необходимым сырьём. В 1942 поголовье скота выросло на 2 млн, а посевные площади увеличились на 1 млн га. За 1941—45 республика выдала 5829 тысяч тонн зерна, 734 тысяч тонн мяса и другие виды продовольствия
Объяснение:Приведите конкретные доказательство вклада Казахстана в союзную экономику
1)Экономика Казахской ССР — составная часть экономики СССР, расположенная на территории Казахской ССР.В 1930-х годах в Казахстане началась индустриализация. Во время Второй мировой войны фабрики были перемещены в Казахстан.
2)Казахская ССР играет важную роль в дальнейшем развитии сельскохозяйственного производства страны и являлась крупнейшей животноводческой базой в восточной части страны.
Вывод о значимости Казахстана как арсенала фронта
1)С началом войны сотни тысяч казахстанцев изъявили желание добровольно отправиться на фронт. Всего за годы Великой Отечественной войны в Казахстане были сформированы 12 стрелковых, 4 кавалерийских дивизий, 7 бригад, 50 полков. Среди особо отличившихся на фронте были 8-я, 20-я, 73-я гвардейские и 387-я стрелковая дивизии. В общей сложности, по самым последним данным, из Казахстана было мобилизовано 1 196 164 казахстанца - около 20 процентов от всего населения республики, достигавшего перед войной 6,5 миллиона человек. Из них на фронтах погибли 601 939 человек - 12 процентов общей численности населения.
Таким чином, царський уряд уже у XVIII ст. послідовно проводив політику удушення української мови й культури, русифікацію України, систематично вживав заходів, щоб «Малую Россию к рукам прибрать». Катерина II писала, що Україну, Ліфляндію і Фінляндію «надлежит легчайшими привести к тому, чтобы они обрусели и перестали глядеть, как волки в лесу».
Одночасно з цим із України в Росію відходило багато вихованців Київської академії, діячів освіти, культури й церкви і проводили там велику культурно-освітню і наукову діяльність. Наприклад, у Слов'яно-греко-латинській академії у Москві, з 1701 по 1762 р, працювало 95 професорів із Київської академії, а із 21 ректора і 25 префектів відповідно 18 і 23 були теж могилянцями. Українські вчені брали участь і в заснуванні Академії наук у Петербурзі та інших науково-культурних закладів. До Росії завозилося багато створених в Україні книжок — книжки для читання, книжки церковні, шкільні підручники, наукові праці, через Україну до Москви йшов європейський одяг, українці переносили шкільну драму й відкривали театри в багатьох російських містах — Казані, Тобольську, Новгороді, Смоленську, заносили українську церковну проповідь, свої співи і т. д. Коротше, мабуть, не було жодної ділянки культури в Росії; на якій би не позначився вплив діячів української культури.