М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Chocolateteapot0507
Chocolateteapot0507
23.06.2021 15:49 •  История

Кто из военачальников привёл русскую армию в Париж в 1814 году? А) М.Б. Барклай-де-Толли
В) М.И. Кутузов
С) П.И. Багратион
D) А.В. Суворов

👇
Ответ:
dhdhhd55
dhdhhd55
23.06.2021

Как бы не хотелось приписать многими взятие Парижа светлейшему князю смоленскому фельдмаршалу Голенищеву-Кутузову, но это не правильный ответ. Доказательство этому тот факт, что знаменитый главнокомандующий был с честью похоронен в 2013 году, покинув бренный мир на территории польского местечка Бунцлау. Сам царь Александр приезжал проститься с ним. Кстати решение императора России о походе на Запад поход на запад ослабленный болезнью полководец воспринял без всякого энтузиазма. Взятие Парижа было осуществлено 30 марта 1814 года и руководил в то время русской армией Барклай-де-Толли.

Объяснение:

4,7(11 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
pasha25013
pasha25013
23.06.2021

Жалпы, Қазақстанда Андронов мәдениетімен бірге, қима мәдениет ескерткіштері Батыс Қазақстанда табылған. Қима мәдениетінің басты ерекшелігі — қайтыс болған адамдарды қиылған ағаштың арасына салуы. Андронов мәдениетінің ескерткіштері Қазақстанда мол кездесетін болғандықтан, осы хронологиялық кезеңді Андронов мәдениеті арқылы қарастырады.

Андронов мәдениетінің ескерткіштерінің өте үлкен аумақта табылуына және оның ұзақ кезеңді қамтуына байланысты ғылымда қазір Андронов тарихи-мәдени қауымдастығы деген термин қолданылады.

Объяснение:

берші☺️

4,5(81 оценок)
Ответ:
Robobob
Robobob
23.06.2021

ответ:До цього союзу Б. Хмельницького спонукали важкі обставини, в яких опинилась Україна. Погіршення геополітичного становища козацької України співпало з посиленням деструктивних тенденцій у її внутрішньому розвитку:

1. Вкрай негативно на становищі економіки позначилось страхітливе спустошення Правобережжя внаслідок воєнних дій (було знищено понад 100 міст і містечок).

2. Значне обезлюднення в результаті воєнних дій та епідемій чуми і холери в 1650–52 рр.

3. Розорення козацтва унеможливлювало виконання ним військової повинності, що підривало боєздатність армії.

4. Довготривалість і виснажливість боротьби породжувала в населення розчарування і зневіру в можливості досягти перемоги власними силами.

Не можна не погодитися з думкою історика Я. Дашкевича про те, що трагедія України полягала якраз у тому, що в тодішніх несприятливих геополітичних умовах вона могла виникнути і зміцніти як соборна держава лише під протекторатом одного з прихильних сусідів.

При виборі протектора (нагадаємо: протектор у техніці відіграє роль захисника основного механізму від пошкоджень – Авт.) з ймовірних варіантів перевагу віддали московському цареві. Чому?

Це зумовлювалося дією кількох чинників:

1. Приналежністю до одного й того ж православного віросповідання.

2. Відсутністю в тодішній етнопсихології українців антимосковських настроїв.

3. Близькістю мови і культури.

4. Відносною військово-політичною слабкістю Росії порівняно з Османською імперією, що давало надію на збереження Україною свого державного статусу.

5. Врешті, Росія мала територіальні суперечки з Польщею, адже за Деулинським (1619 р.) і Поляновським (1634 р.) миром до Речі Посполитої відійшли значні території Росії (Смоленськ та інші) і об’єктивно це робило Московську державу союзником в боротьбі з Польщею.

Надеюсь я вам удачи

Объяснение:

4,8(89 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ