Дайте определение: 1.Неолитическая революция-
2.Присваивающее хозяйство-
3.Производящее хозяйство-
4.Государство-
5.Дань-
6.Плуг-
7.Подсечно-
8.огневое земледелие-
9.Переложное-
10. Вече-
11. Колонизация-
12.Народное ополчение-
13.Погосты-
14.Уроки-
15.Повоз-
16.Полюдье-

👇

Ответ:

filinenok98

13.04.2021

1. НЕОЛИТИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ – произошедший в позднепервобытном обществе революционный переворот в производстве, связанный, как правило, с переходом от присваивающего к производящему хозяйству и создавший предпосылки для формирования раннеклассового общества.

2. Присваивающее хозяйство — один из четырёх принципов производства, хозяйство с преобладающей экономической ролью охоты, собирательства и рыболовства, что соответствует самой древней стадии хозяйственно-культурной истории человечества.

3.Производя́щее хозяйство — хозяйство, где основным источником существования являются выращиваемые культурные растения и домашние животные. При переходе от присваивающего хозяйства к производящему общество перешло от охоты и собирательства к скотоводству и земледелию.

4. ГОСУДАРСТВО-

Политическая организация господствующего класса страны во главе с правительством и его органами, имеющими задачей охрану существующего порядка и подавление классовых противников, а также сама страна с такой политической организацией.

5. Дань: натуральный или денежный побор с покорённых племён и народов; термин древнерусского финансового права, подать, повинность денежная или ясачная, оброк. Выплачивающий дань называется данником. В отличие от оброка, дань налагалась не индивидуально, а на село или город целиком.

6. Плуг — орудие для вспашки плотной почвы, поднятия целины. Плугами также называются устройства для работы под водой, для прокладки кабелей, для подготовки земной поверхности перед звуковым зондированием и гидролокацией бокового обзора при поиске нефти.

7. Подсечно-огневое земледелие — одна из примитивных древних систем земледелия лесной зоны, основанная на выжигании леса и посадке на этом месте культурных растений. Место вырубки и выжига леса при подсечно-огневом земледелии на Руси называлось лядом.

8.Подсечно-огневое земледелие — одна из примитивных древних систем земледелия лесной зоны, основанная на выжигании леса и посадке на этом месте культурных растений. Место вырубки и выжига леса при подсечно-огневом земледелии на Руси называлось лядом.

9. Переложное земледелие (также подсечно-переложное земледелие) — экстенсивная система земледелия, при которой участок земли используется, пока он плодороден; после истощения почвы земледельцы переходят на новое место, оставляя прежний участок без обработки для восстановления почвы за счёт природной растительности.

10. Вече — народное собрание в древней и средневековой Руси.

11. Колонизация — процесс заселения и освоения новых территорий земли людьми.

12. Народное ополчение — вооружённые силы ряда государств, в основном исторических — древнегреческих, древнеиталийских полисов и средневековых русских княжеств; соответствует современной национальной гвардии.

13. Погост — административно-территориальная единица на Руси.

14. -

15. Повоз — повинность в Древнерусском государстве, которая заключалась в обязанности доставлять продукты сельского хозяйства по распоряжению князя (феодала) на княжеский двор, рынок или в поход. Повозом называли также обязанность крестьянина поставлять подводы для государственных нужд. Повоз постепенно заменялся денежным налогом — «повозными деньгами»[1]. С XV века преобразовано в денежный оброк и ямскую повинность

16. Полюдье сбора дани с восточнославянских племён, практиковавшийся в IX-XII веках на Руси. Характерной чертой полюдья был его ненормированный характер. При этом племенная полития использовалась княжеской властью для организации сбора дани.

мы это проходили не давно.

Объяснение:

4,4(60 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

artemivanyk200

13.04.2021

История - область знаний, а также гуманитарная наука, занимающаяся изучением человека (его деятельности, состояния, мировоззрения, социальных связей, организаций и так далее) в
общество - сложившаяся система взаимодействий между людьми, которая заставляет их вступать в контакты не хаотично, но по сложившимся правилам.
факт - термин, в широком смысле может выступать как синоним истины; событие или результат; реальное, а не вымышленное; конкретное и единичное в противоположность общему и абстрактному.
аргумент - утверждение или группа утверждений, приводимые в подтверждение (доказательство) другого утверждения.

4,8(17 оценок)

Ответ:

Abdresh

13.04.2021

Перші люди на території сучасної України з'явилися в епоху раннього палеоліту, так звану ашельську добу, понад 900—800 тисяч років тому. Заселення відбувалося з заходу на схід, кількаразовими хвилями, і тривало до 100 тисяч років тому. У середньому палеоліті, у так звану мустьєрську добу, що тривала 100—35 тисяч років тому, територію України займали неандертальці. Антропогенез проходив в умовах періодичних зледенінь: гюнцького, міндельського, ріського і вюрмського, які формували природні зони України: тундру, лісостеп і степ. З кінця 5 до початку 3 тисячоліття до н. е. в Україні тривала доба енеоліту, що позначилась впровадженням мідних знарядь праці. Стала виразнішою господарча спеціалізація природно-кліматичних зон: скотарство у степу, хліборобство у лісостепу і мисливство у лісовій смузі. На XII—X століття до н. е. територія України залишалася розділеною між різними культурними спільнотами. Північні ліси на заході займали праслов'яни, а на сході — прафіноугри; у лісостепу мешкали фрако-іллірійські, а у степу — північноіранські племена. Близько 1500 років до н. е. на території України з'явилися кочові племена. Одним з них були кіммерійці (IX—VII ст. до н. е.), про яких залишилася згадка у писемних джерелах. Про «уславлених кобилодойців» повідомляє не тільки Гомер в «Одіссеї», а й такі відомі античні автори, як Геродот, Каллімах, Страбон. Ассирійські клинописні джерела згадують про цей народ під назвою «гамірра». Кіммерійці займали значну територію між Дністром і Доном, а також Кримський півострів де вони мали укріплені городища. Їхнім головним заняттям були військові походи. Ці люди одні з перших освоїли технологію виготовлення заліза. Вважається, що кіммерійці є гілкою давньоіранського кочового народу, генетично близького до скіфів. Скіфи, іраномовний народ з Центральної Азії, у VII ст. до н. е. завоювали кіммерійців і витіснили їх з українських степів. У Криму Скіфи мирно асимілювалися з таврами, які жили тут з I тис. до н. е. Таври займалися скотарством, рільництвом та рибальством. Скіфи утворили централізовану державу і контролювали регіон приблизно до 200 року до н. е. Розрізняють скіфів-орачів та скіфів-скотарів, з останніх виділяють царських скіфів, які панували над іншими, збираючи з них данину. У IV ст. до н. е. у скіфів утворюється перше державне об'єднання, відоме під назвою «царство Атея». Скіфи мали досить тісний зв'язок з грецькими колоніями в Північному Причорномор'ї. Скіфів підбили групи кочівників, яких називали Сармати, у III ст. до н. е. Це був союз споріднених племен, які часто ворогували поміж собою. Значну роль у житті сарматів відігравали жінки. Вони займалися скотарством й торгівлею. Досить довго сармати воювали з Римом. Приблизно в VII ст. до н. е. греки почали закладати перші колонії на Північному Причорномор'ї. Серед міст, що їх заснували греки, були: Тіра (в гирлі Дністра), Ольвія (на Південному Бузі), Херсонес (біля сучасного Севастополя), Пантікапей (біля сучасної Керчі), Феодосія. Ці держави були демократичними або аристократичними за устроєм. У цих містах панували рабовласницькі відносини. Головним джерелом постачання рабів був військовий полон, народження від рабині чи купівля на невільничих ринках. Права у полісі мали лише повнолітні чоловіки-греки, уродженці міста. Колонія складалася власне з полісу та сільськогосподарських округів. Міста оснащено водогоном та водостоком, були поширені ремесла й торгівля. Міста карбували власні монети. Боспорська держава (V ст. до н. е. — IV ст. н. е.) займала територію сучасного Керченського та Таманського півострова. До складу царства увійшли такі міста, як Феодосія, Фанагорія, а столицею був Пантікапей. Спершу це був союз полісів, які мали певну автономію, та згодом це об'єднання перетворилося на абсолютну монархію. Економіка цього царства була побудована на сільському господарстві та торгівлі з Афінами, куди вивозили до 5 млн. пудів зерна. У I ст. до н. е. відбулося об'єднання під владою понтійського царя Мітрідата VI більшості Північного Причорномор'я, але він зазнав поразки від римлян. Нащадки давніх греків мешкали у Криму аж до кінця 18 ст., коли за наказом Катерини II їх було насильно переселено у Приазов'я
Дайте будь-ласка ответи на ці ! відлік часу в історії. ознайомлення з історичною картою. історичні д