Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Першої світової війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки, непорушності кордонів, загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію — Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжнародних норм.У 1930-х рр. політика Німеччини, Італії та Японії, які уклали «антикомінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держави (Англія і Франція) проводили політику «невтручання» і «умиротворення» агресора.Лідери Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції у вересні 1938 р. уклали мюнхенську угоду про поділ Чехословаччини. У березні 1939 р. Німеччина окупувала Чехію, а Угорщина — Закарпаття. Таким чином, Німеччина поширювала свій вплив на Схід. За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеччиною.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще — в союзі з Москвою.23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Мав 10 статей. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Східної Європи на «сфери інтересів» між двома державами. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.Фінляндія, Естонія, Латвія – до радянської сфери впливу.Литва – спочатку до Німецької, але після вторгнення німців до Польщі – віддали Литву до сфери впливу СРСР.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. 17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі, названий офіційною радянською пропагандою «визвольним походом» Червоної Армії у Західну Україну та Західну Білорусію.
28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Новий договір, уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджував включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб.
У Західній Україні було інспіровано «відновлення» радянської влади.
+ були укладені радянсько-німецька торгівельна угода ( 19 серпня 1939 р)
+ угода про торгівлю (лютий 1940 р)
Наслідок – СРСР уникнула війни на 2 фронти, виграла час для ретельної підготовки у війні.
Объяснение:
Надеюсь Вся инфа что тебе нудна кратко, но понятно изложена в ответе. Могу ещё более кратко, но ты спешишь видимо.
3. “Дешт-и-Кипчак” в переводе с персидского означает “Степь половецкая” (половцы – это летописное название кипчаков).
4. Основатель - Тоглук-Тимур (1347-1362). Территория - Семиречье, Восточный Туркестан и северо-восточная часть Средней Азии. Границы государства изменялись на протяжении его существования.
5. уход Керея и Жанибека от Абулхаира стал лишь первым шагом в образовании казахской государственности. В момент откочевки, как указывается во втором томе пятитомной "Истории Казахстана" (1998), Жанибеку было около сорока лет, Керей же был старше его на несколько лет. Следовательно, это был обдуманный и выверенный шаг опытных, мудрых политиков. С другой стороны, этот шаг ими был предпринят благодаря массовому настрою и давлению кочевых племен, решивших разорвать все отношения с Абулхаиром. В пользу такой версии говорит и тот факт, что число сторонников Жанибека и Керея росло быстрыми темпами. Но смерть Есен-Буги в 1462 году, начавшиеся междоусобицы в Могулистане повлекли за собой смену политического курса Жанибека и Керея. Амбициозные и решительные казахские султаны вскоре не только отказались от правления могулистанских владетелей, но, подчинив территорию Жетысу, заняли царственный престол. С этого времени меняется статус султанов – их уже уверенно стали называть ханами.
6. Хи́джра — переселение мусульманской общины под руководством пророка Мухаммеда из Мекки в Медину, произошедшее в 622 году. Год хиджры стал первым годом исламского лунного календаря. От хиджры ведётся отсчёт и в иранском солнечном календаре.