Политическая ситуация в России начала 20 века очень сильно повлияло на Казахстан. Первая мировая война сильно ударила по всему казахскому народу. У казахов стали отбирать весь скот, а военный налог увеличился в 3-4 раза, а в отдельных случаях в 15 раз. Но последней каплей был приказ Николая 2 о мобилизации более 500 тысяч казахских мужчин в возрасте от 19 до 43 лет, что обрекло бы казахский народ на погибель. После данного приказа в 1916 году по всему Казахстану вспыхнули востания. Востания удалось подавить, однако пострадало более 3000 русских семей. С развалом РИ Казахстан получил больше свободы, однако позже был полностью подчинён СССР.
Объяснение:
До кінця XIII ст. півострів став одним із найважливіших улусів Золотої Орди. Географічні особливості (він з усіх боків оточений морями) робили його природною фортецею, яку в разі нападу ворогів захищати було зручніше, ніж будь-який інший улус держави. У цей період в Криму, як і в усій держав ігалося стрімке економічне піднесення, викликане тим, що золотоординські хани змогли посприяти безпечному пересуванню торговельних караванів з районів Китаю і Середньої Азії в Європу.Завдяки активному судноплавству на Чорному та Азовському морях, розширенню міст, Крим став одним із найпривабливіших місць регіону.
Але згодом Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії. У цей період свого розвитку кримська транзитна торгівля занепала. Разом з тим зросла роль товарів, вироблених у самому Криму, зокрема зернових культур: пшениці, вівса, жита, проса, які вирощувалися у кримському степу. Крим не тільки повністю забезпечував себе хлібом, а й вів активну торгівлю, поставляючи зерно у Стамбул та інші великі міста Османської імперії. Кримські соляні промисли, відомі з часів раннього середньовіччя, були одним із найважливіших джерел фінансового благополуччя Кримського ханства. Сіль, що там видобувалася, забезпечувала як саму Османську імперію, так і йшла на експорт в сусідні країни. Основними місцями видобутку були солоні озера в районі Сак, Перекопу і Феодосії.
Серед товарів, які користувалися попитом на європейських ринках, варто відзначити також і тютюн. Підйом тютюнової промисловості припадає на XVII ст., коли мода на тютюнопаління поширилася всією Європою. Сприятливі кліматичні умови дозволяли вирощувати в Криму популярні сорти тютюну, високо цінованого у королівських дворах і в палацах стамбульських вельмож.
Основними торговими центрами Криму в XVI- XVIII ст. були Гьозлев, Кефе, Судак і Бахчисарай. На ринках цих міст продавалася основна маса експортних та імпортних товарів. Описуючи Бахчисарай, Челебі повідомляв: «Всього в місті налічується 1100 крамниць. У кам’яній, критій куполом будівлі безестану є безліч різноманітних товарів. Там дуже багато [крамниць] кравців, шевців, москательників, а також кав’ярень і буза-хане».
У період розквіту Кримське ханство повністю забезпечувало себе всіма основними товарами, при цьому значну частину своєї продукції відправляло на експорт.