М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
vvasilchenkosn
vvasilchenkosn
03.04.2023 13:08 •  История

Назвіть основні фактори виникнення козацтва.

👇
Ответ:
Dori48486
Dori48486
03.04.2023

Объяснение:

1)польша и литва ограничивала самоуправление тех земель, вплоть до полного уничтожения автономии.

2) католицизм все сильнее распространялся

3) феодальный гнет

4) агрессия со стороны татар(пост. набеги)

ну, вродь все

4,6(84 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Sonechka55
Sonechka55
03.04.2023

Люблінська унія: причини Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, союзником могла стати Польща; Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі; українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар.

Люблінська унія: наслідки • більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що згуртувало народ; • виникнення на українських землях великих маєтків польської шляхти, закріпачення, зростання гноблення; • збереження судочинства за Литовськими статутами, чинного адміністративного устрою; • початок полонізації — денаціоналізації верхівки, втрата українським суспільством політичної еліти; • українське населення починає зазнавати національних і релігійних утисків; • українські землі залучалися до нових форм політичного та соціального життя, демократії, самоврядування; • українська верхівка отримала виняткове право обіймати посади на місцях, незалежно від віросповідання; • через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, розвиток освіти.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/lyublinska-uniya-prichini-ta-naslidki/

4,4(28 оценок)
Ответ:
sonya401
sonya401
03.04.2023

Вершину панівного стану — шляхти — посідали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі, і «княжат повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й виступати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. Їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право судити своїх підданих, встановлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю з умовою несення служби. Другі таких прав і привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.

До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

Перейди по ссилці там таблиця ще буде гарного дня

https://www.liveinternet.ru/users/4430777/post252291023

4,8(70 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ