1. До вікінгів відносяться не тільки скандинави, але і деякі племена балтійських слов’ян.
2. «Слов’янськими вікінгами» іноді називають ушкуйників – річкових піратів, які, втім, не тільки чинили розбій на Русі, а й торгували при нагоді.
3. Всупереч розхожій думці, найпоширенішою зброєю у вікінгів були не сокири і мечі, а короткі (близько півтора метрів) списи з важкими і гостро заточеними наконечниками, якими можна було як колоти, так і рубати.
4. Джерелом божевільної відваги вікінгів в бою служила їх релігія – вони вірили, що потраплять у Вальхаллу, свій рай, тільки проживши гідне життя. Смерть в бою забезпечувала вікінгові місце у Вальхаллі.
5. Особливо озвірілих вікінгів називали Берсерк. Перед боєм шамани зазвичай поїли їх відваром з мухоморів, щоб Берсерк не відчував болю від ран.
6. Перед боєм вікінги зазвичай розпалювали себе, вганяючи в лють і входячи в стан бойового безумства, зазвичай завдаючи собі для цього біль. Так, часто воїни перед атакою гризли края своїх щитів, щоб від цього болю роз’яритися.
7. Серед вікінгів був широко поширений звичай кровної помсти, нерідко приводив до загибелі цілих родів.
8. Вікінги ніколи не мали власних монет, використовуючи гроші самих різних країн.
9. Вікінги ніколи не носили рогатих шоломів, які їм нерідко приписують.
10. Незважаючи на те, що вікінгам приписується іб життя розбійників, майже всі вони були в першу чергу фермерами, і тільки потім вже – воїнами. На грабіжницькі набіги їх штовхали перенаселеність і убогість скандинавських земель тих років.
11. У вільний від набігів час різні племена вікінгів охоче воювали між собою.
12. Судячи з археологічних знахідок, середня тривалість життя вікінгів не перевищувала сорока років.
13. У всіх вікінгів були погані зуби, так як грубе зерно, що містилося в їх хлібі, сприяло швидкому зносу зубів.
14. Найпочеснішою і дорогою зброєю у вікінгів вважався меч. Хороший меч коштував нечувано дорого, і часто був він тільки у ярла (вождя). Прості воїни задовольнялися сокирами і списами.
15. Вікінги рідко билися в строю, вважаючи за краще одиночний бій
Объяснение:
Запровадження християнства мало позитивні наслідки для розвитку Київської Русі (і не тільки в культурному та духовному плані). Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер належав до християнської "сім'ї правителів", з іншими монархами. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління. А в самому суспільстві Київської Русі з'явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне й культурне єднання, а й справляла величезний вплив на культурне і господарське життя