Найважливіші економічні наслідки хрестових походів для Європи і Близького Сходу були значними і мали далекосяжний вплив на обидві регіони. Ось кілька з найбільш значущих наслідків:
Торгівля: Хрестові походи відкрили нові торгові шляхи, які збільшили обсяг міжнародної торгівлі. Європейські купці привезли з собою товари зі Сходу, такі як шовк, спеції та інші розкішні товари, що стимулювало економічний розвиток.
Фінансова система: Хрестові походи привнесли зміни в фінансову систему. Для забезпечення фінансування походів з'явилися нові інституції, такі як кредитні установи, які надавали позики паломникам. Це сприяло розвитку банківської системи і кредиту в Європі.
Розвиток міст: Походи сприяли розвитку міст, які стали центрами торгівлі, ремесел та культури. Заснування нових міст на шляхах до Святого Гроба стимулювало міське життя та розширило ринки для товарів і послуг.
Культурний обмін: Контакт з іншими культурами на Близькому Сході призвів до обміну знаннями і технологіями між християнським та мусульманським світами. Це сприяло розповсюдженню нових ідей, наукових відкриттів та культурного розмаїття.
Збільшення влади королівства: Хрестові походи зміцнили владу монархів, які набули більшої самостійності та контролю над своїми територіями. Це сприяло подальшому розвитку феодальних держав і формуванню національних королівств.
Зруйнування економіки Близького Сходу: Хрестові походи завдали серйозних економічних збитків Близькому Сходу. Захоплення міст, руйнування і обчищення засобів продукції спричинили спад сільського господарства та торгівлі, а також втрати людських ресурсів.
Релігійні зміни: Хрестові походи також вплинули на релігійну сферу. Вони посилили релігійну ненависть і ворожість між християнством та ісламом, що вплинуло на подальші політичні та економічні відносини між цими культурами.
Економічні наслідки хрестових походів для Європи і Близького Сходу були складними та багатогранними. Вони вплинули на розвиток торгівлі, фінансової системи, містобудування та культурний обмін, але також залишили свої наслідки у вигляді економічної дестабілізації та руйнування економіки Близького Сходу.
Гражданская война – это война между гражданами одного государства. Особенности Гражданской войны в России: большое количество политических сил, которые приняли участие в войне («красные», «белые», «зеленые», махновцы, анархисты, бандитские формирования, интервенты); война сопровождалась военной интервенцией стран Антанты. Страны Антанты организовали военную интервенцию, так как боялись распространения коммунизма и стремились препятствовать становлению большевицкой власти, также их не устраивало то, что Россия подписала сепаратный Брестский мир с Германией, поэтому они стремились отомстить за это.
2. Каковы были причины Гражданской войны в России? Охарактеризуйте основные политические силы, принимавшие участие в Гражданской войне, их основные цели. Назовите наиболее видных представителей «белого» и «красного» движений.Основные причины: несоответствие благородных целей преобразования общества и радикальных методов их достижения, отказ от компромиссов и создания коалиционного правительства, разгон Учредительного собрания, неудачная идея ликвидации товарно-денежных отношений, установление диктатуры пролетариата, а также политика западных держав, которая была нацелена на ослабление России.Основные силы: «белые» и «красные». Были также «зеленые», анархисты, махновцы, интервенты, бандитские формирования.«Красные» - большевики, большая часть пролетариата, беднейшего крестьянства, простых солдат, незначительная часть интеллигенции. Главная цель: ликвидация буржуазных порядков, установление власти рабочих и крестьян, строительство социализма и коммунизма. М. В. Фрунзе, В.И. Чапаев, М.Н. Тухачевский, С.М. Буденный.«Белые» - буржуазия, офицеры, зажиточное крестьянство, казачество, часть беднейших рабочих и крестьян, пострадавших от советской власти. Цель: свержение большевиков, восстановление российской государственности, буржуазно-демократических свобод и либеральной экономики. А. В. Колчак, Деникин, Врангель, Юденич.
Ну из этого сами выберите что писать!
Я думаю, что да! Несомненно он увидел в этом возможность укрепления своей власти. Младший жуз попросил Абулхаира отправить послание к императрице Российской империи за военной а Абулхаир попросил присоединить Младший жуз к России. Императрица России , будучи умной женщиной приказала послу , который отправлялся в Младший жуз сделать все необходимое, подкупить и т.д. Главное, чтобы Младший жуз стал частью России . И задание было выполнено. Правда говоря когда он прибыл в Младший жуз народ не понимал, что творится. В итоге Абулхаира и посла чуть не убили. Но все таки 10 октября 1731 г. Абулхаир, некоторые султана и крупные бии, батыры приняли подданство России. Так к ним потом присоединились каракалпаки, Абулмамбет хан, Самеке и султан Абылай.
Но Абулхаир не рассчитал кое-что .России не нужен был вообще старший хан. Таким образом желание Абулхаира не сбылось. Он умер из-за политических интриг.
Объяснение:
1. Торгівля та зв'язки: Хрестові походи призвели до поглиблення торговельних зв'язків між Європою та Близьким Сходом. Воїнські контакти, обмін ідеями та товарів між регіонами сприяли розвитку торговельних шляхів, таких як Шовковий шлях, і посилили економічну взаємодію.
2. Фінансування та банкінг: Хрестові походи стимулювали розвиток фінансових інституцій, зокрема банків. Розмірні та дороговартісні походи вимагали значних фінансових ресурсів, що спонукало до створення банківських установ для забезпечення позик та обміну валютою. Зокрема, італійські міста, такі як Венеція та Флоренція, розвивалися як фінансові центри, що забезпечували фінансування для походів.
3. Розширення торговельних можливостей: Хрестові походи відкрили нові ринки для європейських купців і промисловців. Під час походів вони встановлювали контакти з місцевими торговцями, освоювали нові товари та ідеї, що сприяло розширенню торговельних можливостей.
4. Вплив на земельну власність: Багато воїнів, які брали участь у хрестових походах, продавали або залишали свої землі та майно в Європі, щоб забезпечити фінансування своєї участі в походах. Це призводило до концентрації землі в руках феодалів і великих землевласників, що змінювало структуру земельної власності та відносини праці.
5. Вплив на місцеву економіку: Хрестові походи супроводжувалися зруйнуванням та спустошенням територій, через які проходили. Це призводило до економічних зрушень, зниження виробництва та знищення інфраструктури. Однак, у деяких випадках, походи також стимулювали економічне відновлення та розвиток нових промислових галузей, зокрема зброярської та суднобудівної.