евдовзі після страти І.СулимиурядРечі Посполитоївідбудував Кодак, а потім почав «очищати» реєстрВійська Запорізького від бунтівників.
Це і стало приводом до нового повстання, керівником якого був спочатку полковник реєстровів Павло Павлюк (Бут). Це повстання охопило Лівобережну та Правобережну Україну. Селяни швидко вливались у ряди повстанців, громили своїх панів. На початку червня 1637 року Павло Бут разом з повсталиминереєстровцями захопив у Корсуні артилерію і перевіз її на Січ.
3 липня 1637 року на раді в Каневі Павлюк виступив з програмою боротьби проти польської шляти за фактичне відокремлення від Речі Посполитої козацьких земель, починаючи від Києва до пониззя Дніпра.
Незабаром загони повстанців оволоділи Черкасами, Корсунем, Білою Церквою, взяли під контроль велику територію на Подніпров«ї та Лівобережній Україні, і скрізь до них приєднувалися селяни та міська біднота.
Сам коронний гетьман Микола Потоцький, мусив визнати, що на Україні «все до останнього покозачилося…тут як хлоп, то й козак».
Першу битву біля Сахнового мосту через Рось повстанці виграли, але 16 грудня 1637 року вони були обложені карателями М.Потоцького під Кумейками (між Черкасами та Каневом). Зав«язалася жорстока битва. Повстанці успішно відбили 3 штурми, виявивши неабияку мужність. Лише під час четвертого штурму карателям пощастило, бо їм вдалося підпалити козацькі вози з порохом. Розлігся страшний вибух, який вніс сум«яття в ряди повстанців.
Потоцький не насмілився їх наздоганяти, а через 2 дні рушив проти загонів Павлюка і зумів їх оточити під Боровицею в 100 км від Кумейок. Під час облоги карателі розпочали переговори про мир. 24 грудня 1637 року повстанці вирішили припинити опір, але їхні вожді всупереч обіцянкам були заарештовані і відправлені у Варшаву.
Там, у лютому 1638 року Павлюк був страчений. Скидан і Гуня пробилися на чолі невеликого загону на Запорожжя. Тим часом карателі заливали кров«ю всю Україну.
На початку 1637 на чолі запорожців вирушив на до князю Інаєт Гераю проти Кантемира музи здобув чимало коней зброї коней навесні 1637 повернувся до запоріжжя
Я живу во Франции.В этом средневековом городе очень красиво! Все улицы города вымощены камнем.Центр города- рыночная площадь.На рыночной площади располагаются городские весы,фонтан,где горожане поят лошадей и берут воду для домашних нужд.Церковь и самое главное ратуша.Ратуша-здание городского совета.Ратушу венчает башня с небольшим колоколом.Его тревожный звон возвещает о бедствии.В городе очень узкие улицы,что по ним бывает трудно пройти.Дома обычно 2-3 этажные.На домах висят фигурки,обозначающие занятие владельца. Что я вам тут всё это рассказываю, лучше приезжайте к нам в город и сами всё увидите.
Средние века стали веком возрождения и становления системы образования в Европе, появляются первые города, а вместе с ними и первые университеты. Школяры, ваганты, как только не называли средневекового студента, свободного как ветер, романтика. Давайте же вернемся в это время и увидем сквозь призму образовательного процесса и социальных отношений, кто это студент, до сих пор являющийся главной интеллектуальной силой любого государства. Назовем его Жак, одно из самыз распространенных имен Франции, и пусть он будет учеником самого известного учителя того периода Абеляра. Жак, сегодня в Париже, завтра он отправляется в Шампань, ведь студент средневековья следует за учителями, чьи лекции им кажутся наиболее интересными. Жак не богат, для повышения социального статуса, студент должен получить не одно образование. Он снимает недорогое жилье, горожане не любят студентов, поэтому они осторожны в этом вопросе. Вот Жак на занятиях, он изучает богословие, ведь эта самая главная дисциплина средневекового образования, он учиться письму и умению красиво говорить, даже если не понимает значения слов, Жак обязан их учить, т.к. надо умно выражаться.
евдовзі після страти І.СулимиурядРечі Посполитоївідбудував Кодак, а потім почав «очищати» реєстрВійська Запорізького від бунтівників.
Це і стало приводом до нового повстання, керівником якого був спочатку полковник реєстровів Павло Павлюк (Бут). Це повстання охопило Лівобережну та Правобережну Україну. Селяни швидко вливались у ряди повстанців, громили своїх панів. На початку червня 1637 року Павло Бут разом з повсталиминереєстровцями захопив у Корсуні артилерію і перевіз її на Січ.
3 липня 1637 року на раді в Каневі Павлюк виступив з програмою боротьби проти польської шляти за фактичне відокремлення від Речі Посполитої козацьких земель, починаючи від Києва до пониззя Дніпра.
Незабаром загони повстанців оволоділи Черкасами, Корсунем, Білою Церквою, взяли під контроль велику територію на Подніпров«ї та Лівобережній Україні, і скрізь до них приєднувалися селяни та міська біднота.
Сам коронний гетьман Микола Потоцький, мусив визнати, що на Україні «все до останнього покозачилося…тут як хлоп, то й козак».
Першу битву біля Сахнового мосту через Рось повстанці виграли, але 16 грудня 1637 року вони були обложені карателями М.Потоцького під Кумейками (між Черкасами та Каневом). Зав«язалася жорстока битва. Повстанці успішно відбили 3 штурми, виявивши неабияку мужність. Лише під час четвертого штурму карателям пощастило, бо їм вдалося підпалити козацькі вози з порохом. Розлігся страшний вибух, який вніс сум«яття в ряди повстанців.
Потоцький не насмілився їх наздоганяти, а через 2 дні рушив проти загонів Павлюка і зумів їх оточити під Боровицею в 100 км від Кумейок. Під час облоги карателі розпочали переговори про мир. 24 грудня 1637 року повстанці вирішили припинити опір, але їхні вожді всупереч обіцянкам були заарештовані і відправлені у Варшаву.
Там, у лютому 1638 року Павлюк був страчений. Скидан і Гуня пробилися на чолі невеликого загону на Запорожжя. Тим часом карателі заливали кров«ю всю Україну.