В історії війн деякі битви вирішували долю поодиноких народів та держав на довгі десятиліття — а то і століття. До таких битв належить без сумніву і битва під Полтавою, яка вирішила долю не тільки Швеції і Московського царства, але також і України. Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави.
Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу.
Полтавська битва мала далекосяжні наслідки і для всієї Європи. Шведський історик Петер Енґлунд зазначає:
Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Швеції, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Швеції до Московського царства, яка міцніє і перетворюється у велику державу.
В історії війн деякі битви вирішували долю поодиноких народів та держав на довгі десятиліття — а то і століття. До таких битв належить без сумніву і битва під Полтавою, яка вирішила долю не тільки Швеції і Московського царства, але також і України. Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави.
Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу.
Полтавська битва мала далекосяжні наслідки і для всієї Європи. Шведський історик Петер Енґлунд зазначає:
Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Швеції, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Швеції до Московського царства, яка міцніє і перетворюється у велику державу.
Боярство
Высшее сословие в российском обществе. Владело вотчинами. Служило царю. Занимало высшие государственные должности в государственном аппарате власти.
Дворянство
Высший слой служилых людей в российском обществе. Владело поместьями, но могло передавать поместье по наследству в случае продолжения государственной службы.
Духовенство
Высшее сословие в российском обществе. Крупный земельный собственник - им принадлежало до 15% всей земли страны.
Иерархия русской православной церкви:
* Патриарх Московской и всея Руси
* Епископы, архиепископы, митрополиты
* «Белое» духовенство (приходские священники)
* «Черное» духовенство (монахи)
Крестьянство:
Частновладельческие.
Проживали на территории вотчин или поместий. Обязаны были нести тягло (повинности) в пользу государства и своего хозяина.
Дворцовые.
Обслуживали хозяйственные потребности царского дворца. Эта категория имела самоуправление и подчинялась дворцовым приказчикам.
Черносошные.
Не имели права покидать свои земли, несли тягло в пользу государства. В сравнении с положением частновладельческих крестьян их положение было легче.
Посадские люди
Это торгово-ремесленное население. Они несли тягло - повинность в пользу государства, выбирали старост и сотских (черные слободы) . Белые слободы принадлежали боярам, монастырям, епископам.
Купечество.
Занимало второе положение в городе. К привилегированному купечеству относились: «гости» , «гостиная сотня» , «суконная сотня» .
Приказные люди.
Служащие государственных учреждений, центральных и местных. Самое высокое положение занимали дьяки, им подчинялись писцы, подьячие, служители приказов. Служили в государственных учреждениях дьяки и старшие подьячие. По статусу приравнивались к дворянам. Они являлись владельцами земель и крепостных и получали денежное жалованье.
Приборные люди
Служилые люди по прибору или по набору. Это пушкари, стрельцы, ямщики, казаки, казенные мастера. Среди них встречались и служилые иностранцы, которые проживали в отдельных слободах. Служилые люди несли военную сторожевую службу. Получали государственное содержание, им выделяли земельные участки.
Казачество
Новое для страны сословие. Военное сословие. В нем числилось население ряда окраинных местностей России (Дон, Яик, Приуралье, Терек, Левобережная Украина) . Во главе казацких общин стояли атаманы и старшины. Все важные вопросы обсуждались на «круге» . Казачество пользовалось правами и преимуществами на условиях обязательной и общей воинской службы.
Ясачные люди
Малые, нерусские народы России (манси, ханты, ненцы, буряты, якуты, башкиры) платили ясак (дань пушниной) . Чуваши, мордва, мари платили ясак медом и хлебом.
Предприниматели и наемные рабочие
Появляются в XVII веке новые группы населения - предприниматели и их наемные рабочие. Так зарождались рабочий класс и буржуазия.