Объяснение:
1)Главный афинский порт Пирей имел две военные гавани и одну торговую.Все три гавани были огорожены высокими стенами, и выход из гавани закрывали железные ворота.
2)Длинные стены-это оборонительные сооружения ,которые соединяли город с портом.Длинные-потому что город находился далеко от моря,а стены сооружали по обе стороны от дорог,от города до моря-порта.Возводились в оборонительных целях,под прикрытием стен армия и население могли быстро покинуть осаждённый врагом город и уплыть на кораблях,которые стояли в гаванях.
Афинские граждане - это коренные и потомственные жители полиса, те, у кого и отец, и мать были свободными людьми и гражданами. Другие категории жителей полиса - это недавние переселенцы или ближайшие их потомки. Собственно переселенцами являлись свободные люди, прибывшие в город по своей воле, или их дети; сюда могли относиться купцы или бродячие ремесленники. Рабами являлись люди, приведенные в город насильно; обычно такое производилось с военнопленными.
Верфь (нидерл. werf) — место постройки и/или ремонта судов, предприятие для постройки и/или ремонта судов и кораблей.
По́шлина — денежный сбор, взимаемый уполномоченными официальными органами при выполнении ими определённых функций в размерах, предусмотренных законодательством государства. Является одним из источников дохода государственного бюджета.
Нало́г — обязательный, индивидуально безвозмездный платёж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им на праве собственности средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства и муниципальных образований.
Вольноотпу́щенники (либерти́ны, лат. libertini) — в Древней Греции и Древнем Риме, Византии, а также в западноевропейских государствах периода раннего феодализма — отпущенные на свободу или выкупившиеся рабы.
ответ:На початку 1653 року війська Речі Посполитої зробили ряд нападів на Гетьманщину, заходячи аж під Чорнобиль, Паволоч і Брацлав. Зокрема, у березні 1653 року 8-тисячне військо на чолі зі Стефаном Чарнецьким і Себастіаном Маховським захопило східні райони Брацлавщини. У жорстокому бою під Монастирищем Іван Богун зупинив ворога. Тим часом Тиміш Хмельницький на чолі з козацьким корпусом пішов походом у Молдову і згодом опинився в облозі у місті Сучаві. Богдан Хмельницький і хан, об'єднавши свої сили, рушили в напрямку до Кам'янця. Тут гетьман отримав звістку про загибель свого сина.
Польський король розмістив своє військо під Кам'янцем в окопах і очікував звістки про падіння Сучави, після якої чекав об'єднання зі своїми союзниками волохами і угорцями. З-під Кам'янця він рушив до Бара . Отримавши звістку про приєднання хана до Хмельницького, король скликав військову раду, яка вирішила відступити в район Жванця, стати там обозом і дочекатися підходу угорських і волоських військ. 28 вересня під містом і замком, між ріками Дністер і Жванчик коронна армія зупинилася табором, який укріплювався ровами і валами. Через Дністер було збудовано міст для отримання продовольства і фуражу з Буковини. Чисельність війська досягала 50000 осіб. Тим часом під Сучавою було укладено перемир'я. Майже двомісячна оборона Сучави продемонструвала правителям Молдови, Валахії і Семигороду залізну стійкість козацької піхоти, завдала серйозних втрат їхнім військам і розвіяла ілюзії щодо можливості легких перемог у боротьбі з Україною. Саме під впливом сучавських подій Ракоці і Георгіце обмежилися відрядженням до Яна Казимира всього відповідно 2 тисяч і 1 тисячі воїнів.
Объяснение: