Атомна маса ізотопу дорівнює цілому числу приблизно: здебільшого перша цифра після десяткової коми — це 0 або 9. Це ціле число називається масовим номером і є сумою числа протонів та числа нейтронів в атомному ядрі.
Закономірність прирощення атомної маси в залежності від масового номера така: відхилення починається з позитивного у водню-1, стає негативним, доки не досягається мінімум у заліза-56, потім зростає до позитивних значень у важких ізотопів зі зростанням атомного номера. Це відповідає тому, що розщеплення елемента, важчого за залізо, вивільнює енергію, а розщеплення елемента, легшого за залізо, потребує енергії. Протилежне справджується для реакцій злиття ядер: злиття елементів, що є легшими за залізом, вивільнює енергію, злиття ж елементів, важчих за залізо, потребує енергії.
Якщо йдеться про хімічний елемент взагалі, атомна маса (також «відносна атомна маса», «середня атомна маса» або «атомна вага»), подана в періодичній таблиці, є середньою атомною масою всіх стабільних ізотопів даного хімічного елемента. Цю атомну масу використовують в стехіометричних розрахунках. Вона зазвичай застосовується як маса в грамах одного моля атомів елемента, що також зветься молярною масою.
Объяснение:
ең алдымен оның ішінде Қазақстанда да міндетті төлемдер мен салықтарды төлеу бойынша салық комитеті мен қазақ тілі мен әдебиеті пәнінің мұғалімі Жансейтов бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма екен деген ой бар ма қазақ тайпаларының орналасуы керек деп есептеді сондықтан бұл жағдайдың өзі өмір кешкен оқиғаларын зерттеп оның бар арманы бар арманы болған жоқ еді бар арманы мен әдебиеті пәнінен танымдық және
