М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ekaterrrrr
ekaterrrrr
11.12.2022 22:13 •  Химия

Повідомлення про хімічний елемент карбон

👇
Ответ:
Katemur20
Katemur20
11.12.2022

Карбон (лат. Carboneum, C) — хімічний елемент IV групи періодичної системи Менделєєва. Відомі два стабільні ізотопи І2С (98,892 %) іІЗС (1,108 %).

Вуглець відомий із глибокої давнини. Деревне вугілля служило для віднов­лення металів із руд, алмаз — як дорогоцінний камінь. Значно пізніше почав застосовуватися графіт для виготовлення тиглів та олівців.

У 1778 p. K. Шеєле, нагріваючи графіт із селітрою, виявив, що при цьому, як і при нагріванні вугілля із селітрою, виділяється вуглекислий газ. Хімічний склад алмаза був встановлений у результаті дослідів А. Лавуазьє (1772) із ви­вчення горіння алмаза на повітрі й у результаті досліджень С. Теннанта (1797), який довів, що однакові кількості алмаза й вугілля дають при окисненні рівні кількості вуглекислого газу. Карбон як хімічний елемент був виз­наний тільки в 1789 р. А. Лавуазьє. Латинську назву carboneim Карбон отри­мав від carbo — вугілля.

Середній вміст Карбону в земній корі складає 2,3 • 10-2 % за масою. Кар­бон накопичується у верхній частині земної кори (біосфері): у живій речовині 18 % Карбону, у деревині — 50 %, у кам'яному вугіллі — 80 %, у нафті — 85 % в антрациті — 96 %. Значна частина Карбону літосфери зосереджена у вап­няках і доломітах.

Число власних мінералів Карбону — 112, винятково велике число органічних сполук Карбону — вуглеводні й їхні похідні.

З накопиченням Карбону в земній корі пов'язані нагромадження і багатьох інших елементів, що сорбуються органічною речовиною й осаджуються у виг­ляді нерозчинних карбонатів і т. ін.

У порівнянні із середнім умістом Карбону в земній корі, людство у винятко­во великих кількостях видобуває Карбон із надр (вугілля, нафта, природний газ), тому що ці копалини — основні сучасні джерела енергії.

Карбон широко розповсюджений також у космосі; на Сонці він займає чет­верте місце після Гідрогену, Гелію й Кисню.

ФІЗИЧНІ Й ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Відомі чотири кристалічні модифікації вуглецю: графіт, алмаз, карбін і лонсдейліт.

Графіт — сіро-чорна, непрозора, жирна на дотик, дуже м'яка маса з метале­вим блиском.

Алмаз — дуже тверда кристалічна речовина. Кристали мають кубічну гра-нецентровану решітку (А = 3,560Е). Помітне перетворення алмаза на графіт гається при температурах понад 1 400 °С у вакуумі або в інертній ат­мосфері. При атмосферному тиску й температурі близько 3 700 °С графіт ви­паровується.

Рідкий вуглець можна отримати при тиску вищому за 103 МПа, і темпера­турах вищих за 3 700 °С. Для твердого вуглецю (кокс, сажа, деревне вугілля) характерним є також стан із неупорядкованою структурою — «аморфний» вуглець, який не являє собою самостійної модифікації; в основі його будови лежить структура дрібнокристалічного графіту. Нагрівання деяких різновидів «аморфного» вуглецю вище за 1 500—1 600 °С без доступу повітря викликає їхнє перетворення на графіт. Фізичні властивості «аморфного» вуглецю дуже сильно залежать від дисперсності частинок і наявності домішок. Густина, те­плоємність, теплопровідність і електропровідність «аморфного» вуглецю зав­жди вища, ніж графіту.


Лонсдейліт знайдений у метеоритах і отриманий штучно; його структура й властивості остаточно не встановлені.

Електронна конфігурація зовнішньої оболонки атому Карбону 2s22p2

Для Карбону характерним є утворення чотирьох ковалентних зв'язків, обу­мовлене збудженням зовнішньої оболонки до стану 2s'2p3:

Тому Карбон здатний однаковою мірою як притягати, так і віддавати елект­рони. Хімічний зв'язок може здійснюватися за рахунок утворення sp3-, sp2- і sp-гібридних орбіталей, яким відповідають координаційні числа 4, 3 і 2. Кіль­кість валентних електронів Карбону й кількість валентних орбіталей однако­ві — це одна з причин стійкості зв'язку між атомами Карбону.





4,6(68 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
67889055
67889055
11.12.2022
1) СaCO₃ + 2HCl = CaCl₂ + CO₂↑ + H₂O -- образуются пузырьки газа без запаха и цвета в пробирке с известняком
к раствору добавим нитрат серебра AgNO₃
CaCl₂ + 2AgNO₃ = 2AgCl↓ + Ca(NO₃)₂ --выпадает белый творожистый осадок
2) Ca₃(PO₄)₂ + 3H₂SO₄ = 3CaSO₄↓ + 2H₃PO₄ -- отфильтровываем осадок и к раствору добавляем AgNO₃
 H₃PO₄ + 3AgNO₃ = 2Ag₃PO₄↓ + 3HNO₃ --выпадает жёлтый осадок  -- это образец фосфорита
3) СaSO₄*2H₂O + HCl ≠ реакция в пробирке с гипсом идёт
.СaSO₄*2H₂O + H₂SO₄ ≠ реакция в пробирке с гипсом идёт
4,8(45 оценок)
Ответ:
вошл
вошл
11.12.2022
CaCO₃ + 2HCl = CaCl₂ + CO₂ + H₂O

m=p*V
m(HCl)=1,04 г/мл  * 150мл= 156г раствора кислоты 9%
m(HCl)=m(раствора)*W%/100%=156г*9%/100%= 14,04г

n=m/M
n(HCl)=14.04г/ 36,5г/моль=0,385моль

n(CaCO₃) = 10г/ 100г/моль = 0,1моль
в избытке соляная кислота (0,385моль/2=0,19моль), значит считаем по количеству карбоната кальция (0,1моль) - количество кальция хлорида =количеству кальция карбоната =0,1моль
n(CO₂) = n(CaCO₃) = 0,1моль
m(CO₂) = 0,1моль*44г/иоль = 4,4 г

m(CaCl₂) = 0.1моль*111г/моль = 11,1г

W%=m(вещ)/ m(Раствора) *100%
W%(CaCl2)=11.1г/ (156г + 10г - 4,4 г) *100% = 6,87%
в массе полученного раствора нужно учесть то, что на массу раствора не влияет выделившийся CO₂, т.к. он улетучивается
4,4(15 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Химия
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ