1. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину етанової кислоти.
У першу додаємо декілька крапель розчину лакмусу. Колір лакмусу змінився на червоний.
Рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти.
СН3СООН ↔ СН3СОО - + Н+
Етанова кислота виявляє кислотні властивості й у водному розчині дисоціює з утворенням йонів Гідрогену, змінюючи забарвлення індикаторів.
Нейтралізуємо кислоту розчином лугу. Лакмус набув кольору нейтрального середовища (став фіолетовим).
Рівняння реакції :
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O
Дана реакція є реакцією нейтралізації. Індикатор набув кольору нейтрального середовища.
У другу пробірку насипаємо трохи порошку магнію . Виділення бульбашок газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Mg = (CH3COO)2Mg + H2↑
Ознакою перебігу реакції є поява газу. Активні метали витісняють водень з розчину етанової кислоти.
2. Наливаємо у дві пробірки по 1 мл розчину оцтової кислоти.
У першу пробірку додємо трохи порошкоподібного магній оксиду. Розчинення порошку, розчин стає прозорим.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + MgO = (CH3COO)2Mg + H2O
Ознакою перебігу реакції є розчинення осаду. Етанова кислота взаємодіє з основними оксидами.
У другу пробірку додаємо натрій карбонату. Виділення бульбашок вуглекислого газу.
Рівняння реакції :
2CH3COOH + Na2CO3 = 2CH3COONa + H2O + CO2↑
Ознакою перебігу реакції є виділення газу. Етанова кислота витісняє більш слабшу карбонатну кислоту з її солей.
ВИСНОВОК: подібність властивостей органічних і неорганічних кислот, характеризують такі властивості етанової кислоти:
- змінює колір індикаторів;
- реагує з металами, що стоять у ряді активності металів до водню;
- реагує з основними оксидами;
- реагує з солями слабших за неї кислот (наприклад, з карбонатами).
m(AI + Cu)=12г.
V (H₂)= 7,4 л
Vm=22,4л./моль
ω(AI)-?
ω(Cu)-?
В этой смеси металлов только алюминий будет взаимодействовать с соляной кислотой с образованием водорода.
1. Определим количество вещества водорода в 7,4л.:
n(H)₂=V (H₂)÷Vm = 7,4л.÷22.4л./моль=0,33моль
2. Запишем уравнение реакции взаимодействия алюминий с соляной кислотой:
2AI + 6HCI = 2AICI₃ + 3H₂
По уравнению реакции из 2моль алюминия образуется 3моль водорода.
По условию задачи образуется 0,33моль водорода, значит алюминия вступит в реакцию:
n(AI)=2x0,33÷3=0,22моль
3. Определим молярную массу алюминия и его массу количеством вещества 0,22моль:
M(AI)=27г./моль
m(AI)=n(AI)×M(AI)=0,22моль×27г./моль=5,94г.
4. Определим массу меди в смеси:
m(Сu)=m(AI + Cu) - m(AI)=12г.-5,94г.=6,6г.
5. Определим мсовые доли металлов в смеси:
ω(AI)=m(AI)÷m(AI + Cu) =5,94÷12=0,495
ω%(AI)=ω(AI)×100%=49,5%
ω(Cu)=m(Cu)÷m(AI + Cu) =0,505
ω%(Cu)=ω(Cu)×100%=50,5%
6. ответ в смеси массовая доля металлов:
алюминия 0,495 или 49,5%
меди 0,505 или 50,5%