Объяснение:
Время от времени любому человеку бывает скучно, например, от того, что все дела переделаны. Я не исключение. Мне редко бывает скучно, потому что я занятой человек. Школа, блаблабла, уборка по дому отнимают достаточное время. Но когда все-таки настает такой момент, когда все уроки сделаны и дома порядок, я все равно знаю чем заняться.
Могу позвонить подруге, чтобы выйти погулять, или посмотреть фильм, почитать интересную книгу, посидеть в интернете.
И каждый может занять себя, если нечего делать, главное желание.
Мета: дослідити, як осмислюються у творі ключові проблеми (життя і смерті, любові і відданості, стосунків із батьками, необхідність вибору у складній життєвій ситуації та ін.); формувати навички аналізу та інтерпретації літературного твору; розвивати мовлення, творче мислення школярів; сприяти формуванню естетичного смаку; виховувати загальнолюдські моральні цінності.
Обладнання: додаток (10 слайдів): літературний диктант, графічний організатор «Кола Вена», опорна схема, алгоритм роботи над «Пірамідою художнього твору».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Можливо, в цьому світі ти всього лише людина,
але для когось ти - весь світ.
Подробнее - на -
Объяснение:
ответ:
рід літератури: громадянська лірика.
жанр «уривок з поеми»: вірш.
мотиви «уривок з поеми»: спогад поета про запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю, возвеличення історичної пам’яті українського народу, розкриття найкращих рис вдачі козаків-українців; заклик до пробудження в українців почуття національної свідомості, психології переможця, віра в силу й безсмертя рідного народу.
художні особливості «уривок з поеми»:
епітети: «залізна голова», «п’яний сміх», «запорозька кров»;
метафори: «народ мій жбурне»; «рокоче запорозька кров»;
порівняння: «херсонські прерії— мов січ»;
алюзії: «вони взяли свячений ніж, / залізняка майбутні діти», «вставайте! кайдани порвіте! »;
інверсія народ мій.
примітки: «уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». перед читачем з’являються імена б. хмельницького, і. мазепи, м. залізняка, і. гонти, а також образи січовика, отамана, січі. використавши козацьку тематику, є. маланюк провів паралелі із xx ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських козаків. поет намагався пробудити в читача психологію переможця, згадуючи колишню доблесть прадідів, що «уміли кинуть п’яний сміх / в скривавлене обличчя — муці», у жилах котрих «рокоче запорозька кров». навіть тоді, коли «держава рухнула», у козаків не опустились руки: «вони взяли свячений ніж, / залізняка майбутні діти! »