Объяснение:
Навчальний посібник «Українська мова» укладено відповідно
до навчальної програми з української мови для вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації (схваленої комісією з української
мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства
освіти і науки України (витяг з протоколу № 3 від 18.06.2013 р.),
лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
Міністерства освіти і науки України від 10.07.2013р. № 14.1/10-
2425 (автори програми Антонюк Т. М., Ковалевська Л. Б.,
Кабаненко А. М.).
Автори посібника прагнули домогтися, щоб вивчення мови
було спрямоване не стільки на запам’ятовування студентами
системи правил, скільки на розуміння закономірностей їх
функціонування та на формування комунікативних умінь і
навичок. А це, в свою чергу, має базуватися на принципах
взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку особистості,
демократизації і гуманізації навчання та особистісної орієнтації
навчання, що й даватиме можливість забезпечувати гармонійну
реалізацію основних загальноосвітніх функцій навчального
предмета, здійснювати співпрацю викладача й студента для
досягнення навчально-освітньої мети, створювати умови для
розвитку науково-інтелектуального та творчого потенціалу
кожного студента.
Вивчаючи дисципліну «Українська мова» за до запропонованого посібника, студенти матимуть можливість
практично удосконалити володіння мовними нормами, збагатити
словниковий запас, що сприятиме виробленню у майбутніх
фахівців комунікативних компетенцій та загальнолюдських
ціннісних орієнтирів.
Автори посібника висловлюють щиру вдячність рецензентам
за цінні поради, які дали змогу удосконалити його зміст та
структуру
Бауыржан Момышулы — выдающаяся личность в истории Казахстана. Герой, писатель, неординарная личность. Книги автора пронизаны патриотизмом. Они стали первыми литературными произведениями военного жанра в истории страны. Как жил и творил писатель? Какие знаменательные события он повидал? Какие награды получил за свои достижения? Читайте в статье.
Бауыржан Момышулы: биография
Будущий писатель и Герой Советского Союза родился 24 декабря 1910 года в семье селян-кочевников. Он рано потерял мать. Воспитание ребенка легло на плечи близких родственников. С юного возраста Бауыржан Момышулы жил в нескольких интернатах. В девятнадцать лет юноша окончил школу. С 1928 года Бауыржан работал в райисполкоме, сменил несколько должностей. В 1932 году его призвали в армию. Уже в следующем году он окончил училище и стал офицером.
В конце 1930-х жизнь забросила писателя на Дальний Восток. Здесь он числился командиром артиллерийской батареи. Сражался с Квантунской армией. С 1939 года в течение нескольких месяцев служил в Карпатах. После непродолжительного посещения родины в 1941 вернулся на фронт.
или
Если попробовать описать, кем на самом деле был Битов, придется собрать длинную цепочку слов, ни одно из которых не будет ухватывать его целиком. Писатель, поэт, эссеист, путешественник, художник, президент ПЕН-центра, вокалист и фронтмен «Пушкин-бенда» (в котором под складный вой мастеров фриджаза зачитывал черновики стихотворений Пушкина со всеми вариантами и разно-чтениями), мыслитель, нумеролог, отец и предтеча русского литературного постмодернизма, исследователь внутренней жизни империй, создатель Новой Пушкинской премии, автор идеи памятника Чижику-Пыжику на Фонтанке...
То, что Битов не совпадал ни с одним из этих слов, даже важнее, чем то, что каждое из них верно. Он вообще старался не совпадать, страшно злился на любые попытки запрячь его в те или иные партии. Многолетняя собеседница его Катя Варкан в одном из интервью вдруг спросила, как он относится к часто поминаемым «либеральным ценностям». В ответ Андрей Георгиевич разворчался: «Есть только одна либеральная ценность – уважение к другой личности. На любом уровне. Вот это я понимаю. Дело в том, что личность не обязана себя доказывать. Она есть. Она может быть в каком угодно существе. И вот надо уважать эту личность. А мы уважаем только начальника. Либо за славу, либо за деньги, либо за власть».
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Твір умовно можна поділити на 3 частини: 1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки. 2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим: а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»; в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»; г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть». 3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.