Не вір очам своїм. Бо очам видно лише кайдани, що обмежують нашу свободу. Щоб роздивитися головне, потрібно користуватися розумінням. Ти все знаєш, необхідно тільки зрозуміти це. І тоді відразу стане ясно, як літати
Сенс життя в тому, щоб досягти досконалості і розповісти про це іншим
Небеса — не місце і не час, але тільки наша власна досконалість
Ти можеш знати все що завгодно, але поки ти не довів це на практиці, ти не знаєш нічого
Для нас не має існувати жодних меж
Політ думки і політ вітру та крил — явища рівною мірою матеріальні
Сіра нудьга, і страх, і злість — ось причини того, що життя настільки коротке
Будь-яка цифра — це межа, а досконалість не знає меж
Після перемоги над простором залишається тільки Тут. А після перемоги над часом — тільки Зараз
Справжнім є лише той закон, який веде до свободи. Іншого немає
Ось вона — ціна нерозуміння. Або Бог, або диявол
Розбийте ланцюги, що сковують вашу думку, і ви розіб'єте ланцюги, що сковують ваше тіло
Продовжуй пошуки самого себе — ось що тобі потрібно, старайся щодня хоч на крок наблизитися до справжнього всемогутнього Флетчера
Ми вправі летіти, куди хочемо, і бути такими, якими ми створені
Не зневіряйся при розставанні. Прощання необхідне для того, щоб ви зустрілися знову. А нова зустріч, через мить чи багато життів, безсумнівна для тих, хто є друзями
...Ми мусимо позбутись усього, що нас обмежує
Кожен поворот, якого ти боїшся, — лише порожнеча, яка прикидається нездоланним пеклом
Коли знаєш, що робиш, завжди виходить
Живи так, як ти хочеш, і плати за це потрібну ціну, якою б вона не була
Помилок не буває. Події, які ми притягуємо в наше життя, якими б неприємними для нас вони не були, необхідні для того, щоб ми навчилися того, чого повинні навчитися. Яким би не був наш наступний крок, він потрібен для того, щоб досягти того місця, куди ми обрали шлях
Объяснение:
Преодоление мальчиком собственного страха и бессилия.
Дэви, оказавшись один на один со стихией и умирающим
отцом, действует самостоятельно.
"Единственной надеждой мальчика был самолет,
и Дэви придется его вести. Не было ни другой надежды,
ни другого выхода. Мальчика нельзя пугать.
Если Дэви сказать, что ему придется вести самолет, он
придет в ужас. Надо было ощупью найти дорогу к объятому
страхом, незрелому сознанию ребенка".
"... Бен понял, что надо что-то сделать: если он умрет,
мальчик останется один, а об этом страшно даже подумать.
Это еще хуже, чем его собственное состояние.
(Мальчика не найдут вовремя в этом выжженном начисто краю,
если вообще найдут).
"...прикрикнул Бен как обычно, но тут же понял, что
единственная надежда...
"Он пристально посмотрел на сына и вспомнил, что уже давно
как следует на него не глядел..."
"... ему приходилось целиком полагаться на мальчика"
"...приближается последний дюйм. И все в руках мальчика".
"...важно было узнать, сумел ли мальчик что-нибудь увидеть
в своем отце.