Відповідь:
У молодых людей есть одна общая и очень главная черта-это честность, доброе и светлое сердце, любовь к мечтам, за хорошее отношение и сострадание к другим людям. Но, всё же Грей был более приземлён со своими мечтами, чем Ассоль. Девушка мечтала о принце, который приплывёт за неё из дальних стран на корабле с алыми парусами, парень же мечтал бороздить морские и открывать всё новое, да неизведанное. У него не было желания ждать каких-то неземных чувств. Для своей мечты он сделал всё сам. Ничего с неба не упало в руки. Это и доказывает, что мечты нужно исполнять самому. Однако, нельзя спорить с тем, что Ассоль и Грей были крайне романтичными натурами и это ещё дна ниточка, которая их связывает.
Так же девушку и парня объединяет трудолюбие. Ведь они не покладая рук трудятся ради достижения своих целей.
Таким образом, Ассоль и Грей сильно похожи. Они оба трудолюбивые, мечтательные, романтичные, добрые натуры, готовые прийти на к любому нуждающимся. Но, так же молодые люди различаются: Грей для достижения своей мечты, прилагает все возможные усилия, Ассоль же мечтает о прекрасной и чистой любви. Для любого мечтателя данное произведение должно привести в полный восторг. Эти замечательные эмоции, надежда на исполнения заветной мечты. Ведь всё, что нужно — это не опускать руки и твёрдо идти к мечте. И, конечно, главное - никогда не сдаваться.
ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Объяснение: