Жанр: історична пісня. Народна пісня тож автора нема.
ответ:Стихотворение «Узник» было написано в 1822 году в Кишенёве. Туда он попал в ссылку за свои стихи о любви к свободе. Для него это было воспринято как оскорбление личности.
Основная тема, раскрываемая в стихотворении — тема свободы. Поэт сразу же описывает сырую темницу, в городе, в котором находится. У Пушкина не было никакой возможности жить на данный период в Москве или Петербурге, он был озлоблен, оскорблен. И именно из-за этого, Кишенев у поэта ассоциируется с темницей.
Чтобы показать всю безвыходность своей ситуации, поэт сравнивает себя с орлом, которых хочет свободы, но вынужден сидеть в заточении. Но мысли его находятся там, по ту сторону решетки. Они свободны, удержать их невозможно.
С одной стороны Пушкин понимал, что он свободный, и он сам вправе выбирать, где и как ему жить. Но с другой стороны, в стране установилась власть высшего чина, и он бессилен.
Автор пишет, что хочет отправиться туда, где море и тепло, и его мечта сбывается, его отправляют в Одессу. Наконец Пушкин покидает Кишинев, теперь он хоть что-то изменит в своей жизни, и уже не будет в заточении. Перевод в Одессу не изменил жизнь Пушкина, он по-прежнему был в ссылке, но поэт доказал себе, что он свободный человек, и вправе распоряжаться своей жизнью.
Объяснение:
Объяснение:А незваная стоит
Над царевной и ворчит:
«На пиру я не была.
Но подарок принесла:
На шестнадцатом году Повстречаешь ты беду:
В этом возрасте своем Руку ты веретеном Оцарапаешь, мой свет,
И умрешь во цвете лет!»
Проворчавши так, тотчас Ведьма скрылася из глаз;
Но оставшаяся там Речь домолвила: «Не дам Без пути ругаться ей Над царевною моей:
Будет то не смерть, а сон:
Триста лет продлится он:
Срок назначенный пройдет.
И царевна оживет:
Будет долго в свете жить:
Будут внуки веселить Вместе с нею мать, отца До земного их конца».
Історична пісня "Ой Морозе, Морозенко" Аналіз пісні
ОЙ, МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ
Ой, Морозе, Морозенку, ти, славний козаче,
За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна, як та стара мати,
Заплакала Морозиха, та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за кручі буйне військо виступає,
Попереду Морозенко сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, -
То татар велика сила козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки до ночі глухої, -
Полягло наших чимало, а татар утроє.
Не вернувся й Морозенко, голова завзята -
Замучили молодого вороги прокляті.
Вони, ж його не стріляли і на чверті не рубали,
Тільки з нього, молодого, живцем серце виривали.
Поставили Морозенка на Савур-могилу:
“Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!”
Вся ти єси, Україно, славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами, та кров'ю полита!
І поки над білим світом світить сонце буде, -
Твої думи, твої пісні не забудуть люди.
Тема твору: розповідь про героїчну боротьбу та загибель народного героя Морозенка та невмирущу славу народного героя в пісні.
Ідея твору: уславлення подвигу героїв, котрі віддали життя за визволення народу.
Основна думка: подвиг героїв житиме вічно.
Рід літератури: ліро-епічний твір.
Жанр: історична пісня.
Композиція:
Пролог: заспів про Морозенка.
Експозиція: погані передчуття матері.
Зав'язка: «військо виступає, попереду Морозенко».
Розвиток дії: «татар … сила козаченьків обступила», Морозенка захопили в полон.
Кульмінація: страта Морозенка.
Розв’язка: сум та гордість матері України за свого мужнього сина.
Художні засоби.
Епітети: «буйне військо», «сивим конем», «велика сила», «ночі глухої», «голова завзята»
Постійні епітети: «славний козаче», «стара мати», «білим світом», «вороги прокляті»
Метафора: «славою покрита»
Персоніфікація: «вся Вкраїна плаче», «хмара світ закрила»
Порівняння: «Не так тая Україна, як та стара мати».
Гіпербола: «... татар велика сила козаченьків обступила».
Антитеза:
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
Пестливі слова: козаченьків, козаченьки
Риторичні оклики:
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров'ю полита!
Паралелізм:
«То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, -
То татар велика сила козаченьків обступила».
Анафора (єдинопочаток):
То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, -
То татар велика сила козаченьків обступила.
Кількість строф – десять.
Вид строфи: двовірш.
Віршований розмір: силабічний у чергуванні 8-складових і 6-складових рядків з двома постійними наголосами у кожному рядку, що закінчується словами з жіночою римою (наголос на передостанньому складі)
Ой /Мо / ро/ зе,/Мо /ро/зен/ ку, /
Ти //слав/ний/ко / за /че,/
За / то / бо/ ю, /Мо /ро /зен/ку,
Вся//Вкра/ ї /на /пла/ че!/
Не/так/ та/я / У /кра/ї/ на,
Як// та/ ста/ра /ма/ти,
За/пла/ ка /ла/Мо/ро/зи/ха,
Та//сто / я /чи/ бі /ля/ха/ти
(знаком / ділимо на склади; // - цезура, або пауза в рядку; жирним шрифтом виділили віршовий наголос)
Рими: козаче – плаче, мати – хати, виступає – виграває, закрила – обступила, глухої – утроє, рубали – виривали, Савур-могилу – Україну, покрита – полита, буде – люди.
Будь уважним до слова.
Савур-могила — височина в східній частині Донецької області