М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Adama03mama
Adama03mama
24.08.2022 19:50 •  Литература

Вопросы по творчеству Ф.И. Тютчева и А.А. Фета
1. В чём заключается философский характер тіютчевскогои фетовского
Творчества?
2. Идеал Ф. И. Тютчева - слияние человека с Природой. Как вы это
понимаете? Покажите на примере одного стихотворения.
3. Красота обыденно - реалистической детали и умение передать
(«мимолётное»», «неуловимое» в поэзии А. А. Фета, как это отражено в
творчестве? (на примере одного стихотворения)
4. Особенности Любовной лирики одного из поэтов (на примере
стихотворений).​

👇
Ответ:
Danila5555
Danila5555
24.08.2022

1. Отличительной чертой лирики Тютчева было то, что поэт не стремился переделывать жизнь, а пытался понять ее тайны, ее сокровенный смысл. Именно поэтому большую часть его стихотворений пронизывают философские мысли о таинственности Вселенной, о связи человеческой души с космосом.

2. Человек, как часть природы, стремиться к слиянию с ней, так как только в гармонии с природой он может быть счастлив. Природа у Тютчева — это не просто пейзажная зарисовка, это могучие стихии, космос и хаос, которые противостоят друг другу.

3. хз

4. У Некрасова любовь предстает в сложном переплетении прекрасного, возвышенного и житейски обыденного. Недаром же его любовную лирику зачастую сравнивают с пушкинской. Но у Пушкина героиня - объект лирических чувств, существует как некий прекрасный идеал, лишенный конкретных черт, а вот у Некрасова «лирическая героиня» - это «второе лицо» стихотворения, она всегда существует рядом с героем - в его воспоминаниях, в его диалогах с ней - не просто как идеал, а как живой образ.  

Особенно это заметно в элегии «Ах! что изгнанье, заточенье!» , относящейся к так называемому «панаевскому» циклу, навеянному воспоминаниями о любви Некрасова к Авдотья Яковлевна Панаевой. Здесь передано противоречивое и одновременно светлое чувство: в нем переплелись «ревнивая печаль» и желание счастья любимой женщине, уверенность в негасимой взаимной любви и трезвое сознание невозможности вернуть ушедшее счастье.  

Объяснение: удачки

4,4(99 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Илий
Илий
24.08.2022
Платон Півторак, Савка

Петро Колодуб
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,
як на хлопчику батьків піджак
Портрет
Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові
Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка
Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас
Характер (учинки, ставлення до інших)
Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх
Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу
Характеристика героя іншими персонажами
Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну
4,5(63 оценок)
Ответ:
Yasmina55
Yasmina55
24.08.2022
Платон Півторак, Савка

Петро Колодуб
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,
як на хлопчику батьків піджак
Портрет
Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові
Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка
Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас
Характер (учинки, ставлення до інших)
Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх
Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу
Характеристика героя іншими персонажами
Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну
4,7(31 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ