ответ:
объяснение:
чудова книга даніеля дефо, якої зачитуються вже протягом декількох століть. оригінальна назва твору звучить, як анотація всій книзі «життя і дивовижні пригоди робінзона крузо, моряка з йорка, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів америки, біля гирла річки оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якого весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим. »: -)
страшно навіть уявити себе в подібній ситуації. мимоволі задаєшся питанням: "а я б змогла вижити? " ось герой даніеля дефо зміг.
я думаю, що по-перше, робінзон зміг вижити на острові завдяки своїм знанням, умінням, досвідом, накопиченим в тому житті, що передувала корабельної аварії. завдяки їм він зміг використовувати всі ресурси, наявні на острові і вилучені з корабля, для створення більш комфортних умов існування в дикій природі.
по-друге, завдяки своєму стійкому характеру, який дозволив робінзону крузо в такій важкій ситуації не втратити самовладання, не піддатися паніці, не впасти у відчай, в депресію, а шукати, боротися, виживати на цьому злощасному острові.
по-третє, постійна праця, який не давав йому знову ж відволіктися на сумні думи. робінзон суворий по відношенню до себе, не дає собі ні хвилини послаблення. він будує будинок, розводить кіз, ходить на полювання, , обробляє землю, садить ячмінь, шиє собі одяг, взуття, ліпить посуд,
по-четверте, віра в краще, в бога, в якого до подорожі герой не вірив, бажання жити і надія на якнайшвидше повернення додому.
і знову в голові це питання: "змогла б я так? " напевно, про це точно не дізнаєшся, поки не спробуєш. а пробувати чомусь не хочеться!
1. Сағыныш -айтып жеткізе алмайтын, құрыретті күшті сезім.Қазақта "сағынған шығарсың", "сағынышыңды бас", "сағындым" сөздерін естігенмен, дұрыс түсіне бермейміз.Сағыныш - көбіне алысқа кеткен жақынын аңсап жүрген қимастық сезімі.
2. Бұл әңгімені оқығанда өмірде ана мен бала махаббатынан артық нәрсе жоқ екеніне тағы да бір көз жеткіземіз.Кішкентай Сержанның анасына деген сағынышын, ыстық ықыласын жазушы Тынымбай Нұрмағанбетов оқырмандарға жеткізе білді.Тіпті мына бір үзіндіден " Құдайым-ау, дүниеде сәбидің дауысынан әдемі…сәбидің дауысынан ѳткен мұңды әуен бар ма ѳзі?” — деді ол ұйқылы ояу күйде" жан баласының дауысын ана - жеті қат жердің астынан болсын, жердің басқа бұрышынан болсын танып қалатынының айғағы .