Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Тёплые чувства главного героя Ивана Васильевича к девушке в произведении Льва Толстого "После бала" не переросли в любовь, потому что герой (он же был рассказчиком этой грустной истории) увидел, что отец девушки руководит жесточайшей расправой над солдатом. Чуть раньше, на балу, Иван Васильевич был очарован и девушкой Варенькой, и её отцом, но, почему-то после увиденной экзекуции, любовь улетучилась: она не выдержала военщины, грубости и жестокости.