Відповідь:
Пояснення:
У художньої літератури є два призначення. По-перше, вона виробляє залежність до читання. Жага дізнатися, що ж трапиться далі, бажання перегорнути сторінку, − у цьому є справжній драйв. Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Усвідомивши це, Ви починаєте регулярно читати.
Найпростіший іб виростити грамотних дітей − це навчити їх читати і показати, що читання є приємною розвагою. Для початку знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до цих книг і дозвольте прочитати їх.
Пам’ятайте, що не існує поганих авторів для дітей. Адже всі діти різні. Вони знаходять потрібні їм історії й заглиблюються в них. Заїжджена ідея не є такою для дитини, яка відкриває її вперше для себе. Не обмежуйте дітей у читанні лише тому, що Вам здається, ніби вони читають неправильні речі.
По-друге, художня література породжує емпатію. Коли Ви дивитеся телепередачу або фільм, Ви дивитеся на речі, які відбуваються з іншими людьми. Художня проза − це те, що Ви створюєте з 33-х літер і низки знаків пунктуації, використовуючи лише уяву. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи, про які ніколи б не дізналися.
В Багдаде жил арабский купец Синдбад, который любил слушать рассказы капитанов кораблей о морских путешествиях и удивительных приключениях. Наконец он решил отправиться в плавание и сам.
Синдбад долго странствовал по морям на одном торговом корабле, пока тот не бросил якорь у большого зеленого острова, где росли чудесные цветы и деревья с пёстрыми птицами.Путешественники сошли на землю. Некоторые стали стирать бельё в корытах, другие развели костры, чтобы приготовить еду. Но земля под ногами вдруг начала шевелиться. «Скорее закричал капитан. – Это не остров, а огромная рыба, и она сейчас нырнёт!»
Все бросились с острова к кораблю, но сесть в него успевали лишь те, кто был у самого берега. Остальные, и среди них Синдбад, когда рыба-остров погрузилась вглубь моря, оказались в волнах. Капитан корабля в панике поспешил уплыть с этого места.
Синдбад залез в деревянное бельевое корыто и кое-как плыл в нём целый день. Утром его прибило к неизвестному берегу. Он отправился на поиски людей и вскоре набрел на лужайку, где пасся прекрасный конь.
Появился и конюх. Он рассказал, что этой страной правит царь аль-Михрджан, который любит чужеземцев. Синдбад вместе с конюхом пошёл в город этого повелителя.
Аль-Михрджан принял его ласково. Выслушав историю Синдбада, он назначил его начальником гавани. Синдбад долго прожил в этой земле, но всегда сильно тосковал по родине. В гавань, которой он управлял, приходило много кораблей, но среди них не было ни одного арабского.
Объяснение: