Вакула - кузнец. Он могуч физически, много работает, он мастер на все руки. Но главная его сила в тех нравственных принципах, на которых основывается православная вера. Кузнец набожен, он ходит в церковь, не делает никому плохого, он честен с собой, людьми и Богом. В минуту отчаяния Вакула склоняется к смертному греху самоубийства, но мощный внутренний стержень героя заставляет его искать выход. Вакула настолько силен своей верой в торжество добра, что умеет даже черта поставить на службу своим целям. Поэтому и удается кузнецу сделать невозможное: достать черевички царицы.
Наше життя складається з наших дій і взаємодій з навколишнім світом. Природа складає важливу роль в навколишньому середовищі. Вона - є нашою матір’ю. Це не красивий вираз. Людини походить від природи та є її частинкою. Вона супроводжує нас від самого народження і до смерті. Ми ростемо насолоджуючись її красою, пізнаємо весь світ від малого - від маленької квітки до високих гір і глибоких океанів.
Сьогодні ми живемо у світі, який збудували наші пращури і який ми самі будуємо. Високі хмарочоси, магістралі, тунелі, високі комп'ютерні технології - все це створили людина. Проте ми не задумуємось що без природи нічого цього неможливо було б створити. Людини бере матеріали від природи та перетворює їх на щось інше, вигідніше і зручніше для себе. Зараз ми живемо в комфортних оселях, ми вже мало залежимо від природи. Щоб добути воду нам достатньо відкрити кран, а не йти до джерела. Нам не потрібно йти на полювання і серед дикої природи добувати собі м’ясо - достатньо сходити в супермаркет.
Все це забезпечують компанії та спеціалізовані люди. По суті людина навчилася використовувати природу, здобула владу над нею. Але все ж ніхто не зможе обійтись поки що без сонячного проміння, без свіжого повітря насиченого природним киснем. Ми не можемо обійти без п’янкого аромату весняних квітів, без приємної прохолоди взимку і засніжених лісів. Живучи у своєму маленькому, закритому, комфортному світі ми любимо вирватись на дику природу. Найчастіше це називається відпустка. Це свідчить про те що ми не звільнились від залежності від природи, а тільки прагнемо це зробити.
Ми мусимо ставитись до природи ощадливо і тоді вона нам віддячить. Кожен має почати з себе. Таким чином і цілі держави зможуть жити в гармонії з природою.
Основные черты характера скромность в его образе нет лжи и наигранного патриотизма. В его речах всегда есть иронический и шутливый оттенок, но когда речь заходит о боли и страданиях. шутки уступают место словам любви и сострадания: "Я загнул такого крюку, Я такую даль, И видал такую муку, И такую знал печаль!"Необходимо обратить внимание и на отношение Теркина к смерти, что небезразлично в боевых условиях: "Нет, товарищ, зло и гордо, Как закон велит бойцу, Смерть встречай лицом к лицу И хотя бы плюнь ей в морду, Если все пришло к концу.
«Кузнец был богобоязливый человек и писал часто образа святых»
«Чего мне больше ждать? — говорил сам с собою кузнец. — Она издевается надо мною. Ей я столько же дорог, как перержавевшая подкова. Но если ж так, не достанется, по крайней мере, другому посмеяться надо мною. Пусть только я наверное замечу, кто ей нравится более моего; я отучу…»
«Нет, не могу; нет сил больше… — произнес он наконец. — Но Боже Ты мой, отчего она так чертовски хороша? Ее взгляд, и речи, и все, ну вот так и жжет, так и жжет… Нет, невмочь уже пересилить себя! Пора положить конец всему: пропадай душа, пойду утоплюсь в пролубе, и поминай как звали!»