Людям потрібен був захисник. І Прометей став цим героєм.
Прометей захотів до людям. Він вирішив дати їм вогонь, який палав на Олімпі. Вогонь здатен освітлювати все навколо. Титан мав велике і благородне серце, тому став на до людям. Прометей навчив людей будувати житло, обробляти землю за до тварин. Крім того, навчив їх рахувати і писати. Прометей навчав смертних лікуватися цілющим зіллям, знаходити путь по зорях і лету птахів, користуватися щедрими дарами природи.
Він став символом свободи, боротьби за краще життя. Вогонь, подарований титаном, полегшив життя первісним людям. А Прометей за це отримав пекельні муки. Розум Прометея, сила духу, альтруїзм і мужнє страждання заради людського щастя завжди хвилюватимуть прийдешні покоління. Ім’я Прометея буквально означає “той, що думає наперед”, тобто бачить майбутнє. Люди оцінили вчинок Прометея. Адже донині не згас на землі вогонь, подарований Прометеєм.
Найвища мета Буття — навчитися підкорювати свої власні потреби суспільним, загальнонародним. Ось чому нас вчить Прометей.
Прометей — це борець за свободу і захист людей, один із найшляхетніших міфічних образів світу. Він не просто благодійник, а й мученик заради людства. Тому йому ставлять пам’ятники, часто оспівують у літературі та інших видах мистецтва.
В своем стихотворении "Еще земли печален вид" Тютчев постарался изобразить картину наступающей весны. Он не описывает каких-то особых примет ранней весны, он просто говорит, что "воздух дышит весной". Поэт указывает, что природа еще спит зимнем сном, стебель в поле еще мертвый, но природа уже предчувствует наступление весны.
И только в последних строках его стихотворения мы встречаем несомненное указание на то, что весна уже действительно идет, что зима отступает и не зря природа начинает просыпаться. Я имею ввиду слова про то, что "глыбы снега тают". Можно сюда отнести и упоминание лазури, чистого и яркого весеннего неба, столь приятного после февральских буранов.
