Я люблю свою Батьківщину тому,що я тут народилась ,виросла і живу.Мої батьки,сестри,брати є українцями.Розмовляю рідною мовою, знаю традиції свого народу.Знаю кожен куточок в якому я побувала або народилась.І все таке знайоме ,рідне . Знаю ,що на моїй Батьківщині найродючіші землі ,найбагатші ліси,найпрекрасніші місця на Землі .Але не важливо маленька вона чи велика.Головне те ,що вона твоя і щоб не сталось, ти можеш повернутися до неї і знати ,що тебе там завжди чекають .Не важливо хто чекає ,важливо ,що чекають.
Сочинить смешную историю про хвост можно так: На пальмах сидели хвостатые мартышки. Они только проснулись и решили сделать утреннюю зарядку. Вот они лазают по пальмам, упражняя свои конечности. Их хвосты-трубы цепляются за ветви и расшатывают их. Пальмы покачиваются и гремят от таких упражнений хвостами. Вдруг сорока, сидевшая на ветке, от испуга грохнулась на землю. Разнесла она весть всем жителям леса о том, что началось землетрясение. Но звери только посмеялись. Ведь все знают, что по утрам мартышки разминают свои хвосты!
